Перша допомога при відмороженні

Відмороження - це ушкодження тканин тіла внаслідок дії холоду.

Основна причина ушкодження тканин – стійкі зміни в кровоносних судинах, зумовлені їх довготривалим спазмом, який є захисною реакцією організму на охолодження. Відмороження можуть статися не лише при морозах, а навіть при температурі 3…7⁰С, якщо погода вітряна та волога. Відморо­женню сприяють втома, сп'яніння, втрата крові, погане самопочуття, мокрі одяг і взуття. Найчастіше зазнають відмороження пальці рук та ніг, ніс, вуха, щоки, кисті та стопи.

“Механізм” відмороження полягає в наступному. Внаслідок тривалої дії холоду можливості терморегуляції організму вичерпуються і він вже не спроможний підтримувати нормальну температуру периферійних ділянок тіла. В них поступово сповільнюється, а потім взагалі припиняється кровообіг. Настає момент, коли організм вже не може протистояти дії холоду і в тканинах периферійних ділянок тіла відбуваються значні зміни, наслідком яких є змертвіння клітин. Ознакою того, що спазм судин досяг небезпечного рівня, є втрата чутливості та побіління шкіри.

Відмороження бувають чотирьох ступенів:

ü І ступінь (легка), після зігрівання на ушкодженому місці з'являється набряк, шкіра стає синюшною;

ü II ступінь (середня), на шкірі з'являються пухирі, наповнені прозорою рідиною, набряк та болісність шкіри;

ü III ступінь (важка), відмирають шкіра та підшкірна основа, пухирі наповнюються кров'янистою рідиною;

ü IV ступінь (дуже важка), відмирає не лише шкіра, а й “м'які тканини” і навіть кістки ушкодженого місця.

Існує хибна думка про те, що відморожену ділянку тіла необхідно розтирати снігом, або занурити в холодну воду. Це призводить до подаль­шого охолодження та погіршення наслідків відмороження. Тяжкість відмороження, в основному, залежить від тривалості дії холоду. Тому потерпілого необхідно якнайшвидше зігріти, помістивши в помірно тепле приміщення. Однак, таке зігрівання повинно бути поступовим.

При відмороженнях І ступеня роблять масаж ушкодженої ділянки тіла. Розтирання здійснюють обережно долонею, або м'якою тканиною. Напрямок рухів при розтиранні кінцівок повинен бути від пальців до тулуба. Потім на ушкоджену ділянку накладають пов'язку з борним вазеліном.

При відмороженнях II, III, IV ступенів потерпілого необхідно помістити в помірно тепле приміщення і зігрівати ушкоджену кінцівку у воді кімнатної температури, поступово доводячи її до 40⁰С. У процесі зігрівання потерпілий повинен весь час рухати кінцівками. Ознаками відновлення кровообігу є почервоніння шкіри та поява її чутливості.

Потім накладають на ушкоджене місце стерильну пов'язку. Потерпілого необхідно напоїти гарячим чаєм або кавою, добре укутати та доставити в медичний заклад.