Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям

Відповідно до Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" державна соціальна допомога мало­забезпеченим сім'ям — це щомісячна виплата, яка надається малозабезпеченим сім'ям, у яких з поважних або незалежних від них причин середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму, що встановлений законодавством для сім'ї. Вона виплачується у грошовій формі в розмірі, що за­лежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Суб'єктом призначення цієї допомоги є малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України. її розмір визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї, встановленим на відповідний період, та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї з урахуванням величини гаран­тованого рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

При невиконанні умов призначення і виплати цієї допомоги її розмір може бути зменшений. Призначена соціальна допомога зменшується до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел до існу­вання.

Така допомога призначається на шість місяців. Одиноким особам, які за результатами медико-соціальної експертизи визнані непрацездатними і не мають інших джерел до існу­вання (не отримують доходів, крім доходів від особистого селянського господарства), вона може бути призначена на весь строк визнання особи непрацездатною. Одиноким особам, які досягай 65-річного віку і не мають інших джерел до існування за тих же умов, соціальна допомога може бути призначена довічно.

Виплата цієї допомоги може припинятися у таких випадках:

• якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встанов­лення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти;

• у разі переїзду сім'ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи);

• за заявою уповноваженого представника сім'ї.

До складу сім'ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, належать чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах 1—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсут­ністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним.

Рішення про призначення соціальної допомоги або про від­мову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.

Покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям здійснюється за рахунок субвенцій з Державного до місцевих бюджетів.