Самостійна робота студента

Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача.

Самостійна робота може включати:

- опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що не розглядаються в курсі лекцій;

- підготовку до виступів на семінарах;

- підготовку до практичних, лабораторних занять;

- переклад текстів;

- розв'язування і письмове оформлення задач, схем, діаграм, карт тощо;

- систематизацію вивченого матеріалу перед іспитом, інші види роботи.

Самостійна робота студента забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними при вивченні конкретної навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо. Методичне забезпечення самостійної роботи студента передбачає й засоби самоконтролю (тести, пакети контрольних завдань іт. ін.).

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента, аналізує її результати.

ПОРАДА

За великого навчального навантаження, дефіциту часу важливе значення для студента має раціональне планування самостійної роботи. План допомагає правильно розподілити, економно використовувати свій час. В плануванні самостійної роботи студентів має враховува­тись, з одного боку, та її частина, яка виконується студентами на основі вже отриманих методичних вказівок викладача на лекціях, семінарах та консультаціях, а з іншого, та, що вико­нується без безпосередньої допомоги викладача.

Важливою ланкою в плануванні самостійної роботи студе­нтів виступає поточний контроль. Його формами є колоквіуми, індивідуальні та групові співбесіди, тестовий контроль, конт­рольні роботи тощо. Планування студентом своєї самостійної роботи включає також самоконтроль за своїми знаннями, що здійснюється індивідуально, або з допомогою колег-студентів чи на комп'ютері. Велике значення надається питанням для самоконтролю індивідуально чи з допомогою інших студентів.

При організації самостійної роботи студенти мають дотри­муватися таких вимог:

1. Систематичність і безперервність — тривала перерва у ро­боті з навчальним матеріалом негативно впливає на засвоєння знань, спричинює втрату логічного зв'язку з раніше вивченим;

2. Послідовність у роботі — це означає чітку упорядкова­ність, черговість етапів роботи. Не закінчивши вивчення однієї теми, студент не може братися за іншу, далі за третю;

3. Правильне планування самостійної роботи, раціональне використання часу — такий чіткий план допоможе раціональ­но структурувати самостійну роботу, зосередитися на найсут­тєвіших питаннях;

4.Використання відповідних методів, способів і прийомів роботи;

5. Виконання всіх вимог викладачів.

Обов'язковим елементом самостійної роботи студента з книгою, журналом, газетою чи іншим історичним джерелом є занотовування змісту прочитаного, найважливіших думок ав­тора. Такий процес занотовування актуалізує головні ідеї та положення, фіксує найважливіше у змісті, позитивно впливає на запам'ятовування матеріалу. Залежно від мети та подаль­шого використання, від призначення, характеру твору і підго­товленості, студенти можуть використовувати такі основні за­гальноприйняті форми занотовування:

1. Бібліографічна довідка — у ній зазначають автора текс­ту, заголовок, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок;

2.План — коротка форма запису при читанні книги, газе­ти, журналу, часопису, викладених у статті;

3.Тези — стислий виклад прочитаного тексту;

4. Конспект — послідовний виклад змісту книги, газети, Журналу, статті;

5. Виписки — дослівні цитати або довільні фрагменти, коли Думка автора викладається словами студента, з книжкового тексту, журналів, газет та інших джерел, найбільш зручні під час роботи в архівах і бібліотеках;

6.Анотація — короткий виклад основних положень джере­ла, які розкривають його зміст;

7. Резюме — короткий виклад виступу, статті, висновки;

8. Рецензія — газетно-журнальний жанр, який передбачає аналіз, оцінку, відгук.