Залежно від важкості розрізняють чотири ступені опіку

Перша допомога при термічних опіках

Термічні опіки. Виникають при дії на відкриті ділянки тіла високої температури (полум’я, потрапляння на шкіру гарячої рідини, розпечених предметів тощо).

Опіки спричинюють не тільки полум'я, гаряча рідина або рідина, яка горить, розпечені предмети, але й сонячне проміння. Хоч при опіках переважно буває уражена шкіра, все ж їхня дія впливає на стан всього організму. Навіть така «невинна» форма опіку, як «перезагар» викликає больові відчуття.

Залежно від важкості розрізняють чотири ступені опіку.

Найбільш легкі опіки першої ступені, які отримані в результаті невеликих нещасних випадків, випадковий дотик до гарячого предмета або дуже довге перебування на сонці. Водночас ушкоджується верхній шар шкіри.

Опіки другої ступ ені людина може отримати від довгого перебування на сонці або від окропу, який пролито на шкіру. Опіки дуже болючі і викликають набряк, який не спадає протягом декількох днів. Опіки другої ступені характеризуються утворенням пухирів, наповнених рідиною. При наданні першої допомоги в таких випадках необхідно обмазати шкірне покриття навкруги пухирів спиртом або міцним розчином марганцівки, а на обпечені місця накласти стерильну пов’язку. Прорізувати або проколювати утворені на шкірі пухирі не дозволяється, щоби не занести в опікову рану інфекцію. Лікування таких опіків займає більше тижня.

При опіках третього ступені проходить обвуглення шкіри і м’язів. В обпалених місцях утворюються отруйні речовини розпаду тканин шкіри, котрі, проникаючи в кров, розносяться по всьому організмові. На обпечені місця потрапляють бактерії, рана починає гноїтися. В таких випадках потрібна термінова медична допомога.

Опіки III—IV ступеня виникають від довготривалого дотику з дуже гарячими предметами, або від сильного ураження електрострумом, травмуються всі шари шкіри, схоплюючи підшкірну тканину. Такі опіки можуть призвести до великих втрат вологи, шоку та смерті. Лікування опіків III ступеня займають декілька місяців (див. табл.4)

При великих (понад 10-15% поверхні тіла) опіках ІІ-ІІІ ступенів виникає важке загальне ураження організму – опікова хвороба, яка нерідко ускладнюється опіковим шоком. Особливістю опікового шоку є його довго тривалість (24-72 години). Опікова хвороба характеризується гострою інтоксикацією, порушенням в організмі водно – сольового обміну. Все це часто призводить до запалення легенів, ураження печінки, нирок, гострих виразок шлунково – кишкового тракту.

Людина, яка надає першу допомогу при опіках, для виконання будь - яких дій повинна вимити руки, щоб не внести забруднення в обпечені частини тіла потерпілого.