Підбор і опрацювання літературних джерел

СКЛАДАННЯ ОСТАТОЧНОГО ВАРІАНТА ПЛАНУ

3.1. Літературу студент підбирає самостійно після вибору теми. Для цього необхідно використовувати предметні каталоги бібліотеки, скориставшись (при необхідності) консультацією чергового бібліографа, покажчиками публікацій періодичних видань. Вони приводяться в останніх номерах (за відповідний рік) журналів "Вісник НБУ», “Актуальні проблеми економіки”, "Економіка України", "Фінанси України", "Банківська справа", "Економіка та держава", "Регіональна економіка", “Финансовые риски”, “Экономика. Финансы. Право” і ін., а також у щотижневиках "Бизнес", "Інвестиційна газета” і ін.

Законодавчі і нормативні акти України студент може знайти в періодичних виданнях "Відомості Верховної Ради України", "3ібрання постанов уряду України", "Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності" (додаток до журналу "Вісник Національного банку України"), в електронній пошті НБУ чи Інтернету.

Статистичні матеріали можно найти також в журналі “Статистика України”, Бюлетень НБУ.

3.2. Опрацювання літературних джерел рекомендується проводити у визначеній послідовності. Спочатку необхідно ознайомитися з законодавчою базою того чи іншого питання, потім зі спеціальною літературою новітніх видань, включаючи періодику, засвоїти теоретичний аспект проблем, потім - прикладний. Це дозволить заощадити час, правильно сформулювати позицію автора дослідження.

3.3. Результати опрацювання літератури з питань теми дослідження оформляються у виді тематичних оглядів, рефератів, у яких викладається сутність найважливіших наукових положень, виявляються основні концепції (співпадаючі і що розрізняються), групуються малорозроблені, незрозумілі, дискусійні і невивчені положення, визначається можливість їхнього використання в дослідженні.

Кожне положення краще фіксувати на окремому листі паперу з одного боку, залишаючи великі поля. Це дозволить при необхідності робити доповнення, вставки, паралельні виписки з інших книг чи періодики для порівнянь, протиставлень, формулювання власної думки по даному питанню.

3.4. Зафіксована інформація для подальшого використання в процесі дослідження має бути згрупована за однорідними ознаками. Зазвичай такою ознакою є питання, що міститься в плані теми дослідження. Тому таку інформацію рекомендується накопичувати в окремих папках по окремим розділам плану. Впродовж написання дипломної роботи сюди можуть вноситися зміни, оскільки в процесі наукового дослідження його первісний план коректується й уточнюється.

3.5. Методика роботи з фактографічною інформацією (фактичним матеріалом) має відповідати головній меті дослідження - розробці конкретних рекомендацій, спрямованих на удосконалювання і поліпшення досліджуваних процесів і явищ.

Вона включає наступні процедури: добір даних, перевірку їхньої вірогідності, дослідження і використання в системі доказів.

3.6. Складання остаточного варіанта плану. Після того, як опрацьована і систематизована відібрана по темі література, зібраний і оброблений фактичний матеріал, можливі деякі зміни в первісному варіанті плану дипломної роботи.

Зміни в плані можуть бути зумовлені коректуванням самого напрямку дослідження, у необхідності якого автор переконався після детального ознайомлення досліджуваної проблеми, або ж через недостатність фактичного матеріалу.