По безробіттю

Законом передбачено, що допомога по безробіттю признача­ється центрами зайнятості за місцем проживання безробітного, починаючи з восьмого дня його реєстрації. Щоправда центри зайнятості, на які покладено функції з надання допомоги, можуть відкласти її виплату. Так, виплата допомоги по безробіттю від­кладається на строк до трьох місяців у разі надання особі відпо­відно до законодавства вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ, організацій, що забезпечу­ють часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми, та допомоги, що виплачуються з громадських фондів.

Надання допомоги по безробіттю відкладається на строк виплати грошової допомоги, але не більше ніж на три місяці, військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами згідно з ч. 2 ст. 15 Закону "Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей".

Центри зайнятості наділені правом не лише відкладати поча­ток виплати допомоги по безробіттю, а й скорочувати строки її надання. Тобто замість визначених законом 360 або 720 кален­дарних днів період її виплати може бути зменшено.

Зокрема, на 90 календарних днів скорочується виплата допо­моги по безробіттю у випадку звільнення особи з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або ж у разі звільнення особи з ініціативи роботодавця з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, статтями 41, 45 Кодексу законів про працю -України.

На такий же термін скорочується виплата допомоги по без­робіттю внаслідок вчинення безробітним дій, що перешкоджають його працевлаштуванню, а також у випадку приховування відо­мостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю.

Припиняється виплата допомоги по безробіттю у випадках, що прямо зазначені у законі. Це, зокрема, в разі:

—працевлаштування безробітного;

—поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

—вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

—проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

—призову на строкову військову або альтернативну (не­військову) службу;

—набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;

—отримання права на пенсію відповідно до законодавства України;

—призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, та в інших законодавчо передбачених випадках.