Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Діти, сьогодні у нас з вами буде незвичайна прогулянка. Ми з вами підемо до лісу, в гості до його мешканців. Не забувайте, що так само, як у вас є свої ігри, заняття, у мешканців лісу теж все своє: своя лісова мова, лісові порядки.

Тож вирушаємо в дорогу.

Діти ідуть до лісу, на лісовій галявині сидять двоє ведмежаток та плачуть.

Діти вітаються з ними, але вони не реагують і продовжують плакати.

В и х о в а т е л ь. Чого ви плачете, що сталось у вас?

В е д м е ж а т к а. Ми посварилися і ось тепер не знаємо, що нам робити.

В и х о в а т е л ь. Любі ведмежатка, а чи знаєте ви, що є мирилки з такими добрими чарівними словами, від яких сльози вмить висихаютьна очах з’являється посмішка?

В е д м е ж а т а (продовжують плакати і терти очі). Ні, не знаємо.

В и х о в а т е л ь. Діти, давайте допоможемо ведмежаткам помиритись.

Діти розповідають мирилки.

Мир миром, пироги з сиром,

Вареники в маслі,

Ми дружечки красні — поцілуймося.

Тобі грушечка, мені — яблучко.

Не сварімося, моє серденько.

Вишні-черешні розвиваються.

Ясне сонечко усміхається.

Дві подруженьки (два друга)

Посварилися та й помирилися (обіймаються).

Ведмежатка, почувши мирилки, теж починають посміхатися.

В и х о в а т е л ь. А які добрі слова заставили ведмежаток посміхатися? (Сонечко, усміхається, подруженька, серденько, варенички, дружечки, поцілуймось)

В и х о в а т е л ь. Ось бачите, діти, яку силу мають добрі, красиві слова. Недарма люди кажуть: «Добре словечко гріє сердечко».

Декілька дітей повторюють прислів’я.

В и х о в а т е л ь. Діти, давайте назвемо ведмежаток лагідними словами.

Дидактична гра «Скажи лагідно»

Син — синочок.

Донька — донечка.

Ведмідь — ведмежатко.

Мама — матуся.

В е д м е ж а т а. Ой, які гарні слова! Тепер і ми свою маму будемо так називати.

В и х о в а т е л ь. Ведмежатка, а ми ще знаємо віршики про маму.

Д и т и н а

Ще в колисці немовля