2015-10-16
8442
Можливість переміщувати гени між різними таксономічними ірупами — це одна з реальних переваг біотехнологінного підходу' в селекції.
Традиційні методи селекції потребують багато часу і зусиль. Генно- інженерні методи дозволяють прискорити одержання нових рослин з ноьими властивостями.
Біогехнологія дозволяє виводити нові культури сільськогосподарських рослин за 2 - 3 роки, селекція - за 10 років і більше. Проте реалізація біотехнологїчного підходу залежить від точного розуміння молекулярних основ явища. Наприклад, необхідно перенести властивість стійкості до холоду в сільськогосподарську культуру. Як правило, організм-донор є диким видом з низькою врожайністю та іншими непривабливими агрономічними характеристиками. Селекція може тривати десятки років. Клснування генів, відповідальних за морозостійкість, і внесення їх увідповідну рослину відбувається без перенесення небажаних властивостей від рослини-донора. Джерелом генів стійкості до холоду можуть бути бактерії або клітини тварин. Продукти селекції рослин значно менш агресивні, ніж вихідні або дикі рослини. Експерименти, проведені у Великобританії, засвідчили, ідо генетично модифіковані рослини порівняно з їх дикими родичами не мають ніяких переваг щодо виживання у природних умовах. Це підтверджує низьку ймовірність виживання ГМ-рослин, стійких до дії гербіцидів і комах-шкідників, у природних умовах або можливість їхнього перетворення на супербур’яни.
Найзапекліші дискусії ведуться з приводу використання в агропромисловому виробниц тві генетично модифікованих організмів (ГМО).Найпоширеніші генетично модифіковані культури - це соя, кукурудза, рапс, бавовник. Основна кількість трансгенів культивується у США, Канаді, Аргентині. В Австрії, Франції, Греції, Великобританії прийнятий мораторій на ввезення ГМ-продуктів.
З 2003 р. у країнах Європейського союзу введене обов’язкове позначення на етикетках товарів інформації про присутність ГМ-продуктів. За європейськими нормами максимально допустимий вміст ГМ-організмів у продуктах — 0,9%. Близько 2/3 продовольчих товарів США містять ГМ-інгредієнти. Точна і достовірна інформація відносно безпеки біотехнологічних продуктів повинна бути доступна всьому населенню. Відповідно до рекомендацій ВООЗ оцінюється потенційна токсичність, канцерогенність та алергенні властивості генетично модифікованих організмів.
Необхідна об ’єктивна оцінка можливих негативних наслідків для людини і довкілля застосування г енетично модифікованих організмів. При цьому особливу увагу необхідно звертати на те, що агросфера є штучно створеною людиною системою з пригніченими механізмами природної стійкості, і тому варто дуже обережно оцінювати наслідки поширення у ній нових організмів.
На сьогодні генна інженерія технічно недосконала, оскільки не здатна управляти процесом вбудовування нового гена. Знання про ДНК неповні, вивчені функції лігше 3% ДНК. Неможливо передбачити місце вбудовування й ефекти нового гена. Важко визначити довготривалі наслідки генних маніпуляцій.У 1998 р. англійський учений Арпад Пустаї на основі проведених експериментів уперше заявив, що вживання піддослідними щурами генетично модифікованої' картоплі спричинило серйозні пошкодження їх внутрішніх органів та імунної системи. У тварин виникли деякі серйозні зміни органів травлення, печінки, щитовидної залози, селезінки, зменшився об’єм мозку. Це повідомлення викликало різні реакції. Інститут, в якому працював А. Пустаї, заявив, що результати його досліджень є необ’єктивними. Однак незалежна комісія з 20 учених різних країн підтвердила правильність висновків А. Пустаї. Безпечність генетично модифікованих продуктів підлягає суттєвій переоцінці.
У травні 1999 р. Джон Луза заявив, що пилок генетично модифікованої пшениці, який містить невелику частку пестицидів, здатний знищувати личинок метелика данаїди. У листопаді 1999 р, була проведена спеціальна наукова конференція з обговорення результатів А. Пустаї і Дж. Лузи, однак єдина точка зору не була прийнята. Деякі вчені вважають, що лабораторні дослідження не можуть відтворити умови живої природи.
Наявність подібних суперечностей свідчить про те, що виведення генетично модифікованих рослин і тварин становить загрозу, обумовлену непередбачуваністю їх розвитку і поведінки у природних умовах.
Розрізняють екологічні, медичні та соціально-економічні ризики (негативні наслідки) застосування трансгенних рослин і тварин.
