2015-10-16
692
Абзими — антитіла, що проявляють каталітичну активність.
Аденін — пуринова азотиста основа, що входить до складу
нуклеїнових кислот. Аденін комплементарний тиміну та урацшгу.
Аеробні організми, аероби — організми, шо існують, якщо є в
середовищі вільний кисень.
Алель - одна із двох альтернативних структурних форм гена.
Ампліфікація — утворення додаткових копій нуклеотидних
послідовностей ДНК.
Анаеробні організми, анаероби — організми, що існують, якщо в
середовищі відсутній вільний кисень.
Антибіотики — специфічні хімічні речовини, що синтезуються
мікроорганізмами і здатні у малих кількостях справляти вибіркову
токсичну дію на інші мікроорганізми і клітини пухлин.
Антигени - речовини, що сприймаються організмом як чужорідні та
викликають імунну відповідь.
Антитіло - білок (імуноглобулін), що синтезується В-лімфоцитами у
відповідь на появу в організмі анти гена.
Ауксини фітогормони, що стимулюють ріст рослин.
Ауткросинг - міграція трансгенів із генетично модифікованих
|
|
|
рослин до диких або сільськогосподарських рослин.
Бактеріофаг - вірус, що інфікує бактерії.
Біодеградація — руйнування речовин, що забруднюють довкілля, за
допомогою живих організмів.
Біоконтроль - процес, у якому живі організми використовуються
для обмеження росту і розвитку патогенних мікроорганізмів.
Біореактор (ферментер) — пристрій, в якому відбуваються біохімічні реакції за участі мікроорганізмів, їх клітинних екстрактів або ферментів.
Біотсхнологія — це наука про методи і технології створення
генетично змінених біологічних о б ’єктів для інтенсифікації виробництва й одержання нових видів продуктів.
Блоттинг — перенесення розділених молекул з одного середовища
(наприклад гелю) на твердий носій (нітроцелюлозний фільтр).
Вектор - молекула ДНК, що використовується для перенесення
генів від органїзму-донора до організму-реципієнта, а також для
клонування нуклеотидних послідовностей.
Вестерн-блоттинг - перенесення білкових молекул, розділених за
допомогою гель-електрофорезу, на твердий носій.
Віріон — вірусна частинка.
Вірулентність — характеристика патогенності мікроорганізму.
Віруси — неклітинні форми життя, здатні проникати у живі клітини і
розмножуватися тільки всередині цих клітин.
В -клітини - лімфоцити, що продукують антитіла, походять з клітин
кісткового мозку.
Вторинні метаболіти — речовини, що не є необхідними для росту і
функціонування клітин мікроорганізмів.
Гамети репродуктивні гаплоїдні клітини багатоклітинних
організмів.
Ген - ділянка ДНК, що кодує первинну структуру поліпептиду,
|
|
|
молекули транспортної або рибосомної РНК.
Генетичний код - система запису генетичної інформації у вигляді
послідовності нуклеотидів, в якій кожні три нуклеотиди (кодоп) кодують одну амінокислоту.
Генна імунізація - індукція імунної відповіді шляхом уведення у
клітини гена, що кодує білок-антиген.
Генна інженерія -; напрям молекулярної біології, пов’язаний зі
створенням in vitro нових комбінацій генетичного матеріалу, зчагного синтезувати продукти обміну.
Генна терапія in vivo - введення гена безпосередньо в тканину або
орган хворого з метою корекції генетичних дефектів.
Геном — основний гаплоїдний набір хромосом організму.
Геномна бібліотека, банк генів — набір клонованих фрагментів
ДНК, що в сукупності утворюють індивідуальний геном.
Ген-репортер — ген, що кодує білок, який легко виявити. Такі гени
використовують для перевірки включення рекомбінантнох ДНК у клітину.
Гетеромерний білок - білок, що складається з двох і більше різних
поліпептидних ланцюгів (субодиниць).
Гібридизація ДНК — з’єднання фрагментів або цілих молекул ДНК
із різних джерел.
Г'ібридома - гібридна клітина, одержана шляхом злиття лімфоцитів і
мієломних клітин. Гібридоми володіють здатністю до необмеженого росту і синтезу моноклонапьних антитіл.
Глікозилювашія - ковалентне приєднання вуглеводного залишку до
білкової молекули.
Гомозиготність - наявність ідентичних алелей в одному або кількох
локусах. Клітина або організм з такими алелями називається гомозиготою.
Гуанін — пуринова азотиста основа, що входить до складу
нуклеїнових кислот. Гуанін комплементарний цитозину.
Дезоксирибоза - пентоза, що входить до складу ДНК.
Дезоксирибонуклеаза І, ДНКаза І - фермент, що розщеплює
дволанцюгову ДНК. Використовується для очищення препаратів РНК.
Д езоксирибонуклеїнова ки сло та, Д Н К - полімер, що складається з дезоксирибонуклеотидів; видоспецифічний носій генетичної інформації.
Д енатурація Д Н К — втрата просторової структури ДНК унаслідок
руйнування водневих зв’язків (відокремлення ланцюгів ДНК один від
одного).
Дидезоксинуклеотид — нуклеозидгрифосфат, позбавлений 2 ’- і
З ’-гідроксильних груп у структурі пентози.
Д иплоїд організм, клітини якого містять два гомологічні набори
хромосом.
Д Н К -полім ераза — фермент, що каталізує реплікацію ДНК.
Д Н К -полім ераза - термостабільна ДНК-полімераза бактерії
Домінантність - участь лише одного алеля у виявленні ознаки
гетерозиготного організму.
Екзон - інформативна ділянка гена еукаріог (містить інформацію
про структуру поліпептиду або РНК).
Електрогіорацін - утворення пор у клітинних мембранах під дією
електричного струму. Через такі пори у клітини проникає чужорідна ДНК.
Електрофорез - метод розділення заряджених молекул (ДНК, РНК,
білків), заснований на різній швидкості їх переміщення в електричному полі.
Ефективність трансформації - відношення кількості
трансформованих клітин до кількості трансформуючої ДНК. Виражають як число трансформантів на 1 мкг ДНК.
Є м ність вектора - максимальний розмір ділянки ДНК, що може
бути клонований у даному векторі.
Замісна терапія — введення в організм метаболітів, кофакторів,
гормонів з метою поповнення їх дефіциту, обумовленого генетичним
дефектом.
Зворотна транскриитаза - РНК-залежна ДІ ІК-полімераза, що
використовує молекулу РНК як матрицю для синтезу комплементарного ланцюга ДНК.
Імуноаф інна хром атограф ія - метод фракціонування й очистки
білків, за якого фіксоване на матриці антитіло зв’язує специфічний білок.
Імунологічний ан ал із — метод, що ґрунтується на здатності антитіла взаємодіяти зі специфічним компонентом біологічного зразка.
|
|
|
Імунотерапія - використання антитіл для лікування хворих.
Інсектицид - речовина, що знищує комах.
Інтерлеіікіни — ростові фактори імунної системи — білки, що
продукуються Т-лімфоцитами та макрофагами і стимулюють проліферацію лімфоцитів і деяких інших клітин організму.
Інтерферони — білкові фактори, що синтезуються специфічними
клітинами у відповідь на вірусну інфекцію. Ііггерферони є універсальними
противірусними агентами.
Інтрон - неінформативна ділянка гена еукаріот (некодуюча
послідовність).
Клітинна інженерія - напрям біології, спрямований на добування
нової генегичної інформації за допомогою гібридизації і реконструкції
клітин, що є в культурі.
Клітинна лінія — клітини, які можна культивувати поза організмом
протягом невизначено тривалого часу.
Клон - популяція молекул, клітин або організмів, що є точними
копіями одного спільного предка. Клони одержують нестатевим шляхом.
Кодон - послідовність із трьох нуклеотидів, що кодує певну
амінокислоту.
Комплементарна ДНК, кДНК - молекула ДНК, що синтезована на
основі мРНК за участі РНК-залежної ДНК-нолімерази (зворотної
транскриптази).
Корончатмїі гал — пухлина рослин, появу якої спричиняють бактерії
роду Agrobacterium.
Косміда - плазміди, які містять вбудовану Cos-ділянку ДНК фага À.
Коферментаціи - одночасний ріст двох мікроорганізмів в одному
біореакторі.
Ксенобіотики - неприродні, синтетичні хімічні речовини.
К ультура — популяція клітин або мікроорганізмів, що вирощується в контрольованих умовах in vitro.
«Липкі» кінці -- взаємно комплементарні одноланцюгові ділянки ДНК, що утворюються під час розриву дволанцюгових ДНК за учас ті ресгриктаз.
Лізис - руйнування клітинних стінок унаслідок дії різних агентів.
Літичний цикл - розмноження вірусу у клітині-хазяїні, що
завершується лізисом клітини.
Л окус місце на хромосомі, де знаходиться специфічний ген.
Макрофаг — лейкоцит, що має здатність до фагоцитозу.
Матрична РНК, мРНК - молекула РНК, що містить інформацію
про амінокислотну послідовність білкової молекули. мРНК служить
|
|
|
матрицею для синтезу клітинних білків.
Мезофіли організми, що ростуть за температури від 20 до 50"С;
оптимальна температура росту - 37‘С.
Меристема - тканина рослин, що має здатність до активного поділу.
У молодих рослин меристема міститься на кінчиках коренів і пагонів.
М утагенез — процес виникнення мутацій.
М утагени — фактори, які підвищують частоту виникнення мутацій.
М утант - організм, змінений у результаті мутації.
М утації — спонтанні або індуковані зміни структури генома, що
успадковуються.
Н еперервна ф ерм ен тац ія — культивування мікроорганізмів за
неперервного додавання в біореактор компонентів поживного середовища і видалення такого самого об’єму клітинної суспензії.
Н уклеозид - сполука, що складається з азотистої основи і вуглеводу
рибози (рибонуклеозиди) або дезоксирибози (дезоксирибонуклеозиди).
Нуклеоїд - ДНК-вмісна зона клітини прокаріот.
Періодична ферментація - культивування мікроорганізмів протягом
обмеженого інтервалу часу (до завершення процесу культивування не
додають поживні речовини і не видаляють синтезовані продукти).
П еріодична ф ерм ентація з д одаванн ям субстрату — культивування
мікроорганізмів протягом обмеженого інтервалу часу з періодичним
додаванням субстрату.
Плавлення Д Н К - термічна денатурація ДНК.
Плазміда - позахромосомна дволанцюгова молекула ДНК у
кільцевій формі, що автономно реплікується.
Полівалентна вакцина — вакцина, шо забезпечує імунну відповідь
на кілька інфекційних агентів або на різні епїтопи однієї молекули.
П оліедрин - білок капсиду бакуловірусів.
Полімеразна ланцюгова реакція, П Л Р — метод ампліфікації
специфічного сегмента Д ІЖ. Процес складаєт ься із циклічно повторюваних
реакцій: денатурація ДНК, приєднання праймерів, синтез ДНК.
Посттрансляційна модифікація - зміна структури білкових
молекул після завершення їх синтезу. До таких модифікацій належать:
фосфорилювання, глікозилювання, відщеплення сигнальних пептидів,
окиснення цистеїну та ін.
Праймер — короткий олігорибонуклеотид, з якого розпочинається
синтез ДНК.
Проект «Геном людини» — міжнародна програма, метою якої є
створення генетичних і фізичних карг генома людини і визначення повної нуклеотидної послідовності ДНК.
Прокаріоти організми, що не мають ядра. До прокаріотів належать
усі бактерії.
Протеїнази, протеази — ферменти, іцо розщеплюють пептидні
зв’язки в білкових молекулах.
Протеоліз - ферментативне розщеплення білків.
Протопласт — клітина, у якої зруйнована клітинна стінка.
Р еком бінаційнії білок — білок, що є продуктом експресії генів
рекомбінантної ДНК.
Ренатурація Д Н К - процес відновлення нативної структури
денатурованої ДНК.
Р еплікація - процес самоподвоєння ДНК.
Репресія - пригнічення транскрипції або трансляції.
Рестриктаза (рестрикцінна ендонуклеаза) — бактеріальний фермент, що розщеплює дволанцюгову молекулу ДНК у специфічних сайтах.
Ретровірусн — група РНК-вмісних вірусів, що містять зворотну
транскриптазу; синтезована на основі мРНК вірусу ДНК може
вбудовуватися у хромосому інфікованої вірусом клітини.
Рибоза - пентоза, що входить до складу РНК.
Рибозими РИК, що володіють каталітичними властивостями.
Рибонуклеїнова кислота, РН К - нуклеїнова кислота, що складається з
рибонуклеотидів. Розрізняють типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК.
Рибосомна РН К, рР Н К — РНК, що входить до складу рибосом.
Ризосфера - шир грунту, що близько розташований біля коренів
рослин.
РН К-полімераза - фермент, що каталізує синтез РНК із
рибоиуклеотидтрифосфатів. Матрицею служить ДНК або РНК, відповідні
РНК-полімерази називають ДНК- або РНК-залежними.
С айт-специф ічний (олігонуклеотид-направлений) м утагенез —
внесення in vitro мутації в певний сайт клонованої нуклеотидної
послідовності. Цей метод дозволяє ідентифікувати функціональні ділянки в молекулах білків й одержувати білки із заданими властивостями.
Cos-сайти - нуклеотидні послідовності на кінцях генома фага X,що
необхідні для упаковки ДНК у фаі ові частинки.
Секвенування визначення нуклеотидної послідовності ДНК і РНК.
Сидерофор - низькомолекулярна речовина, що ефективно зв’язує
залізо. Синтезується мікроорганізмами, що мешкають у Грунті.
Симбіоз - взаємовигідне співіснування різних організмів.
С оматична клітин а нестатева клітина багатоклітинного
організму.
С товбурова клітин а — це недиференційована клітина, що здатна до
перетворення у спеціалізовані клітини організму.
С тр уктур н і гени — ділянки генома, що кодують РНК чи білок.
Т-ДНК - фрагмент Ті-плазміди, що вбудовується в ядерну ДНК
клітини-хазяїна. Спричиняє утворення пухлини (корончатого гала) у рослин.
Ті-гілазміда - плазміда Грунтової бактерії АугоЬасІепиіп Іи теГ асіет,
Т-ділянка якої здатна включатися в ядерну ДНК.
Тотипотентність властивість клітин реалізувати генетичну
інформацію ядра, яка забезпечує їх диференціацію, а також розвиток до цілого організму тотипотентних запліднених яйцеклітин.
Трансгениий організм - організм, геном якого містить чужорідний
генетичний матеріал.
Т рансдукція — перенесення генетичного матеріалу з однієї
бактеріальної клітини в іншу за допомогою бактеріофага.
Транскриптома - сукупність усіх видів РНК клітини.
Транскрипція — процес синтезу мРНК на основі ДНК.
Т ран сл я ц ія — процес синтезу білків на основі мРНК.
Т ран сп л ан тац ія - пересадка тканини або органа в рослину, тварину і людину.
Т ран сн ортн а РНК, тР Н К - РНК, що транспортує амінокислоти до рибосом.
Т рансф екціи - процес уведення ДНК бактеріофагів у клітини.
Трансформація - зміна спадкових властивостей клітини внаслідок
проникнення в неї чужорідної ДНК.
Урацил - піримідинова азотиста основа, що входить до складу РНК.
Урацил комплементарний аденіну.
Ф ерм енти — біологічні каталізатори білкової природи.
Фітопатогени - організми (гриби, бактерії, віруси), що спричиняють
захворювання росг.ин
Ф іторемедіація — використання рослин для очищення довкілля від
хімічних забруднень.
Ф олдинг — процес набування білком просторової структури.
Хемосинтез - тип живлення бактерій, що базується на засвоєнні СОг
за рахунок окиснення неорганічних сполук.
Химера - організм, що містить клітини, тканини й органи різних
організмів.
Хітииаза - фермент, що гідролізує. хітин клітинної стінки грибів,
синтезується рослинами і деякими бактеріями у відповідь на зараження патогенними грибами.
Хромосома - надмолекулярна с-фук^ура клітинного ядра, основу
якої утворює конденсована молекула ДНК; носій генетичної інформації.
Цитозин - піримідинова азотиста основа, що входить до складу
нуклеїнових кислот. Цитозин комплементарний гуаніну
Цитокініни — фітогормони, що індукують поділ клітин.
Чисті лінії - організми, гомозиготні за ознаками.
Штам - культура генетично однорідних мікроорганізмів.
Штучна бактеріальна хромосома векторна система на основі
Р-плазміди Е.соїі, використовується для клонування довгих
(100 - 300 тис. п. н.) послідовностей
Штучна хромосома людини — хромосома, що утворена шляхом
об’єднання теломери, центромери і ділянок геномної ДНК людини.
Штучна хромосома на основі дріад^ІР - рекомбінантна ДНК, що
складається з плазміди, центрсмерних і теломерних ділянок хромосом
дріжджів, маркерних генів.
Штучна хромосома Р1 — чекторна система на основі фага Р1,
використовується для введення у клітини Е.соїі нуклеотидних
послідовностей довжиною 100 — 300 тис. п. н.
