Відношення між поняттями

На основі порівняння змісту та обсягу понять їх поділяють на дві категорії: порівнянні та непорівняний

*Непорівнянні поняття не мають найближчого спільного родового (більшого за обсягом) поняття, оскільки вони відображають предмети різних предметних областей. Між поняттями "троянда" і "автомобіль", "логіка" та "пароплав", "студент" і "реактор" не можна встановити безпосереднього відношення.

Порівнянні поняття відображають предмети однієї предметної області, тому вони мають спільні ознаки і спільне в обсязі.

У логічних відношеннях перебувають тільки порівнянні поняття!

Порівнянні поняття поділяються на дві групи: сумісні та несумісні.

* Сумісні поняття - це порівнянні поняття, які мають спільну частину обсягу, а їх зміст має спільні ознаки. Існує три типи сумісності: рівнозначність, підпорядкування, перетин.

Рівнозначними (тотожними) є поняття, які мають однаковий обсяг, але зміст їх фіксує різні ознаки.

У логіці прийнято зображати відношення між обсягами понять за допомогою *колових схем, які на честь їх автора називаються колами Ейлера (Ейлер Леонард (1707-1783 рр.) - за походженням швейцарець, видатний математик, фізик, астроном та логік, член Петербурзької Академії наук).

Отже, за допомогою кіл Ейлера відношення між тотожними поняттями зобразимо так: А - перша літера українського алфавіту; В - літера "А";

С - літера, з якої починається українська абетка.

Оскільки мова йде про один і той же предмет, то обсяги понять А, В, С повністю збігаються. Але в змісті понять А, В, С ми називаємо різні ознаки цього предмета.

У відношенні підпорядкування (субординації) перебувають поняття (два і більше), обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншого, складаючи лише частину його:

А адвокат А.Ф. Коні;

В — видатний російський адвокат;

С - адвокат.

Більші за обсягом поняття (С, В) називають підпорядковуючими, а менше за обсягом (А) — підпорядкованим. Поняття "С" по відношенню до "В" називають * родовим поняттям (або просто родом). Поняття "В" - *видовим поняттям (вид).

Поняття "А" - індивід (від латинського - неподільне). Найближче більше за обсягом поняття відносно до даного поняття називається найближчим родом. Так, наприклад, по відношенню до поняття "українець" найближчим родом буде "східний слов'янин", а не "слов'янин" чи, тим більше, "людина". Поняття "людина" по відношенню до поняття "українець" буде найбільшим родом.

У відношенні перетину (часткового збігу) перебувають поняття (два і більше), які мають частину спільного обсягу, але різний зміст:

А - студент;

В - відмінник навчання;

С — філателіст.

Дамо опис множинам, які склалися в результаті перетину трьох понять:

1 - студенти - відмінники навчання - філателісти;

2 - студенти-філателісти;

3 — студенти-відмінники навчання;

4 —відмінники навчання-філателісти;

5 — філателісти;

6 - студенти;

7 — відмінники навчання.

* Несумісні поняття - це поняття, які не мають спільної частини обсягу, але належать до обсягу найближчого роду.

Існує три типи несумісності: співпідпорядкування, протилежність, суперечність.

У відношенні співпідпорядкування (координації) перебувають поняття (два і більше), обсяги яких входять у більш широке родове поняття, якому вони співпідпорядковуються.

А - троянда;

В - тюльпан;

С - нагідка;

О - квітка.

Поняття "О" повинно бути найближчим родом, а поняття "А", "В", "С" - найближчими видами цього роду.

У відношенні протилежності (контрарності) перебувають два поняття, у змісті яких стверджуються протилежні ознаки. Сума їх обсягів не вичерпує обсягу спільного для них родового поняття.

А - висока людина, біла ворона; В - мала людина, чорна ворона; С - людина, ворона.

Зрозуміло, що між поняттями "висока", і "мала" людина, можуть бути і інші поняття: "не дуже висока", "дуже висока", "недуже мала", "середнього зросту" тощо.

У відношенні суперечності (контрадикторності) перебувають два поняття, у змісті яких стверджуються суперечливі ознаки. Сума їх обсягів вичерпує обсяг спільного для них роду.

А - висока людина, добра;

Не-А - невисока людина, недобра;

В - людина.

При розв'язанні практичних завдань часто виникає помилка підміни фактичних (функціональних, структурних, субординаційних та інших) відношень між реальними предметами логічними відношеннями між поняттями.

Як ви вже знаєте, у логічних відношеннях знаходяться лише порівнянні поняття.

Порівнювати ж можна поняття, які мають найближчий спільний рід. Отже, перш ніж стверджувати якісь логічні зв'язки між поняттями, необхідно знайти для кожного поняття його найближчий рід. Візьмемо для прикладу поняття "прокурор" та "прокуратура". Чи можна

їх порівнювати? Чи перебуватимуть вони в логічних відношеннях? Знайдемо найближчий рід для кожного з них:

А прокурор; В - посадова особа; С - прокуратура; Т - орган юстиції

Чи можемо ми порівнювати "посадову особу" і "орган правосуддя"? Зрозуміло, що ні. Це - непорівнянні поняття. Те ж саме стосується, наприклад: "книга" — друковане джерело інформації; "сторінка" — аркуш паперу з фрагментом тексту; "речення" - синтаксична одиниця. Ясно, що "речення" може включатися в текст і знаходитися на деякій "сторінці", яка в свою чергу становить частину макета (фізичного тіла) "книги". Але це - фізичне відношення між об'єктами, поняття ж, які їм відповідають, не перебувають у логічних відношеннях, бо є непорівнянними. У логічних відношеннях будуть перебувати, наприклад, поняття "речення", "просте речення", "складне речення", "безособове речення" тощо.