Пам'ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий — субота для Господа Бога твого

Четвертою заповіддю Господь Бог повеліває шість днів працю­вати і робити свої діла, хто до яких покликаний; а сьомий день присвячувати служінню Богу, на святі й угодні Йому діла.

Святими й угодними Богу ділами є: турбота про спасіння своєї душі, молитва у храмі Божому і вдома, вивчення Закону Божого, просвічення розуму і серця корисними пізнаннями, читання Свято­го Письма та інших корисних для душі книг, благочестиві розмо­ви, допомога бідним, відвідання хворих і ув'язнених, втішення за­смучених та інші добрі діла.

У Старому Завіті святкувався сьомий день тижня - субота (тобто давньоєврейською мовою "спокій") - на згадку про ство­рення Господом Богом світу ("на сьомий день Бог почив від діл творіння"). В Новому Завіті, з часу св. апостолів, став святкуватися перший день тижня, воскресний (тобто неділя) - на згадку про Воскресіння Христове.

Під сьомим днем слід розуміти не тільки воскресний день, але й інші свята, встановлені Церквою, як і в Старому Завіті під на­звою суботи малися на увазі й інші свята (свято Пасхи, П'ятдесятниці, Кущів та ін.).

Найголовніше християнське свято - "свято із свят і торжество із торжеств " - Світле Воскресіння Христове, Свята Пасха (в ук­раїнській традиції - Великдень), що святкується в першу неділю після весняного повного місяця в період від 22 березня (4 квітня н. ст.) до 25 квітня (8 травня н. ст.).

Потім ідуть великі, так звані дванадесяті свята, встановлені на честь і славу Бога і Господа нашого Ісуса Христа і Пречистої Йо­го Матері Діви Марії:

1. Різдво Пресвятої Богородиці - 8 вересня (21 вересня н. ст.).

2. Введення у храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (4 груд. н. ст.).

3. Благовіщення, тобто ангельське сповіщення Пресвятій Діві Марії про втілення від Неї Сина Божого - 25 березня (7 квітня н. ст.).

4. Різдво Христове - 25 грудня (7 січня н. ст.).

5. Стрітення Господнє - 2 лютого (15 лютого н. ст.).

6. Хрещення Господнє (Богоявления, Йорданські свята) - 6січня (19 січня н. ст.).

7. Преображення Господнє - б серпня (19 серпня н. ст.).

8. Вхід Господній у Єрусалим (Вербна неділя) - за тиждень до Пасхи.

9. Вознесіння Господнє - на сороковий день після Пасхи.

10. П'ятдесятниця, або день Святої Тройці (зішестя Святого Духа на апостолів) - на п'ятдесятий день після Пасхи.

11. Воздвижения чесного Хреста Господнього - 14 вересня (27 вересня н. ст.).

12. Успіння Божої Матері — 15 серпня (28 серпня н. ст.).

З інших свят особливо шануються:

Обрізання Господнє - 1 січня (14 січня н. ст.).

Покрова Божої Матері - 1 жовтня (14 жовтня н. ст.).

Різдво Іоана Хрестителя - 24 червня (7 липня н. ст.).

Усікновення голови Іоана Хрестителя - 29 серпня (11 верес­ня н. ст.).

Св. первоверховних апостолів Петра і Павла - 29 червня (12 липня н. ст.).

Св. апостола Іоана Богослова - 8 травня (21 травня н. ст. і 26вересня (9 жовтня н. ст.).

Св. Чудотворця Миколая - 9 травня (22 травня н. ст.), і 6грудня (19 грудня н. ст.).

Св. рівноап. князя Володимира - 15 липня (28 липня н. ст.).

Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, хрещення Руси-України - 1 серпня (14 серпня н. ст.).

Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних - 8 листопада (21 листопада н. ст.).

Пости, встановлені Церквою:

1. Великий піст, або Св. Чотиридесятниця.

Починається за сім тижнів перед Пасхою: 6 тижнів - сам піст і Страсний тиждень - на спомин про страждання Христа Спаси­теля.

2. Різдвяний піст перед святом Різдва Христового. Починається з 14 листопада (28 листопада н. ст.), з дня св. апостола Филипа, тому його ще називають Филиповим постом, Пилипівкою (Піст 40-денний).

3. Успенський піст, або Спасівка, перед святом Успіння Божої Матері. Триває два тижні, з 1 серпня (14 серпня н. ст.) по 14 серпня (27 серпня н.с.) включно.

4. Апостольський, або Петрів піст (Петрівка) перед святом св. апостолів Петра і Павла.

Починається через тиждень після дня Святої Тройці і триває до 29 червня (12 липня н. ст.). Тривалість посту залежить від того, коли (раніше або пізніше) святкується Пасха. Найбільша три­валість його - шість тижнів, а найменша - тиждень з одним днем.

Одноденні пости:

1. У Святвечір, навечір'я Різдва Христового - день перед Різдвом Христовим, 24 грудня (6січня н. ст.). Особливо суворий піст серед днів Різдвяного посту (звичай - не їсти до появи пер­шої зірки).

2. У навечір'я Богоявления (Йорданський святий вечір) - день перед Хрещенням Христовим, 5 січня (18 січня н. ст.).

3. У день Усікновення глави св. Іоана Предтечі, 29 серпня (11 вересня н. ст.).

4. У день Воздвижения Хреста Господнього, на згадку про хресні страждання Ісуса Христа - 14 вересня (27 вересня н. ст.).

5. Середа і п'ятниця кожного тижня.

Середа - на згадку про зраду Іуди, який видав Спасителя, п'ятниця - на спомин про хресні страждання і смерть Спасителя за нас.

Посту у середу і п'ятницю не буває тільки у такі тижні: у Світлий (Пасхальний), у святки (від дня Різдва Христового до Хрещення), в Троїцький тиждень (від свята Св. Тройці до почат­ку Петрового посту), в тиждень митаря і фарисея (перед Великим постом) і в Сиропусний (масляний) тиждень перед самим Великим постом, коли дозволяється їсти тільки молоко і яйця.

Під час посту треба і духовно постувати, тобто особливо рішу­че полишити всі погані звички і пристрасті: гнів, ненависть, во­рожнечу; треба відійти від веселого життя, від ігор, видовищ, танців; не слід читати книг, які викликають у душі нечисті помис­ли і бажання; не можна їсти м'яса, молока, яєць, а слід обмежува­тися пісними стравами (тобто рослинною їжею і, коли дозволено, рибою), вживаючи і цю їжу помірно. При багатоденному пості на­лежить сповідатися й причаститися св. Таїн.

Порушують четверту заповідь ж ті, хто лінується і в буденні шість днів не працює, так само і ті, хто працює у свято. Не менш порушують її і ті, хто хоч і припиняє світські заняття і роботи, але проводить ці дні лише в одних веселощах, іграх і віддається роз­гулу і пияцтву, не думаючи про те, щоб послужити Богу. Особли­вий гріх віддаватися розвагам підсвято, коли ми повинні бути на всенічній, а вранці - на літургії. У нас, православних християн, свято починається з вечора, коли служиться всенічна, і віддавати цей час танцям або іншим розвагам означає знущатися зі свята.