Тижні Великого посту

Перший тиждень Великого посту відзначається особливою суворістю, а богослужіння - особливою тривалістю. В перші чо­тири дні (понеділок, вівторок, середу і четвер) на великому по-вечір'ї читається канон св. Андрія Критського з приспівами до стиха: "Помилуй мене, Боже, помилуй мене".

У п'ятницю першого тижня Великого посту на літургії після заамвонної молитви здійснюється освячення "колива", тобто відва­реної пшениці з медом, в пам'ять св. великомученика Феодора Ти-рона, який надав благотворну допомогу християнам для збережен­ня посту. Візантійський імператор Юліан Відступник у 362 р. на­казав у місті Антиохії таємно окропити кров'ю ідоложертовних тварин усі харчі. Але св. великомученик Феодор Тирон, спалений у 306 році за визнання Христової віри, явився уві сні антиохійсько-му єпископу Євдоксію, відкрив йому таємне розпорядження Юліана і повелів упродовж усього тижня нічого не купувати на ринку, а харчуватися коливом.

У першу неділю Великого посту звершується так зване "Тор­жество православ'я", встановлене царицею Феодорою у 842 р. в пам'ять відновлення шанування св. ікон. У кінці літургії священ­нослужителі чинять молебний спів посередині храму перед ікона­ми Спасителя і Божої Матері, молячись Господу про утвердження у вірі православних християн і про навернення на шлях істини усіх, хто відступився від Церкви. Потім диякон голосно читає Символ віри і виголошує "вічну пам'ять" усім спочилим оборон­цям віри православної, і "довгі літа" (многії літа) - живим.

У Другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Гри­горія Палами, який жив у XIV ст. Згідно з православною вірою він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь осяває віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив учення про силу посту та мо­литви, й установлено святкувати його пам'ять у другу неділю Ве­ликого посту.

У третю неділю Великого посту за всенічною виноситься після великого славослів'я св. хрест і пропонується для поклоніння віруючим. При поклонінні хресту Церква співає: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо". Ця пісня співається і на літургії замість "Трисвятого". Церква виставляє в середині Чотиридесятниці віруючим хрест для того, щоб на­ гадуванням про страждання і смерть Господні надихнути та зміцнити тих, хто поститься, на продовження подвигу посту. Св. хрест залишається для поклоніння впродовж тижня, до п'ятниці, коли він після часів, перед літургією вноситься назад у вівтар. То­ му третя неділя і четвертий тиждень Великого посту називаються хрестопоклонними.

У четверту неділю святкується пам'ять святого Іоана Ліствич-ника, який написав твір, де показав сходинки добрих діянь (у ви­гляді східців, або ліствиці), які ведуть нас до Престолу Божого. У четвер на п'ятому тижні відбувається так зване "стояння св. Марії Єгипетської". Життя св. Марії Єгипетської, раніше ве­ликої грішниці, повинно служити для всіх прикладом істинного покаяння і переконати всіх у невимовному милосерді Божому. На ранній у цей день читаються житіє св. Марії Єгипетської і канон св. Андрія Критського, той самий, який читається у перші чотири дні Великого посту. В суботу на п'ятому тижні звершується "По­хвала Пресвятій Богородиці". Читається урочистий акафіст Бого­родиці. Ця служба встановлена у Греції в подяку Богородиці за неодноразове визволення Нею Царгорода від ворогів. У нас акафіст "Похвала Богородиці" читається для зміцнення у вірую­чих надії на небесну Заступницю, Яка, визволяючи від ворогів ви­димих, тим більш готова нам допомогти у боротьбі з ворогами не­видимими.

У п'яту неділю Великого посту звершується богослужіння в пам'ять преподобної Марії Єгипетської. Церква дає в особі Марії Єгипетської взірець справжнього покаяння і, для підбадьорення духовних подвижників, показує на ній приклад невимовного мило­сердя Божого до грішників, що каються.

Шостий тиждень присвячений підготуванню тих, хто постить, до гідної зустрічі Господа з віттям чеснот і до згадувань страстей Господніх.

У суботу на 6-му тижні на ранній і літургії згадується воскре-шення Ісусом Христом Лазаря. Цей день називається Лазаревою суботою. На ранній у цей день співаються воскресні тропарі після "Непорочних": "Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх...", а на літургії замість "Святий Боже..." співається: "Всі, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя".

Шоста неділя Великого посту є велике дванадесяте свято, в яке згадується урочистий вхід Господній у Єрусалим на вільні страждання. Це свято інакше називається Вербною (Квітною) неділею, Неділя ваїй. На всенічній після читання Євангелія не співається "Воскресіння Христове...", а читається безпосередньо 50-й псалом і освячуються, молитвою й окроплениям св. води, розбруньковане віття верби (ваїй) чи інших рослин. Освячене віття роздається віруючим, з яким при запалених свічках вони сто­ять до кінця служби, знаменуючи перемогу життя над смертю (воскресіння).

З вечірні у Вербну неділю відпуст починається словами: "Гос­подь, що йде на вільні страждання ради нашого спасіння, Хрис­тос істинний Бог наш..."