2015-10-16
317
Батьківщино, Така багата
і блискуча! Хто тебе тільки
не мучив!
Т. Г. Шевченко
| Загальна характеристика |
| J |
§8.1.
| я; |
'к уже зазначалося, 1991 р. всю територію Украї-
__ Lhh було оголошено зоною екологічного лиха. За
два роки до цього спеціалісти-географи Академії наук України вперше розробили й склали карту стану довкілля за окремими компонентами природи. Ця карта підтверджує той факт, що, справді, вся територія нашої країни, за винятком невеликих окремих районів Карпат, Центрального Полісся, Полтавщини та східної Вінниччини, характеризується як забруднена й дуже забруднена, а 15 % території належить до категорії «надзвичайно забруднені регіони з підвищеним ризиком для здоров 'я людей і райони екологічної катастрофи». В ці 15 % входить 30-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС, південь Херсонської області, зона, окреслена лінією Дніпропетровськ — Кіровоград — Кривий Ріг—Нікополь— Запоріжжя, а також район Донбасу.
У 1995—2002 pp. фахівцями було підготовлено комплекс екологічних карт України, на яких представлено інформацію про сучасний стан забруднення атмосфери, гідросфери й літосфери, а також показано демографічну ситуацію, пов'язану зі станом довкілля. Здійснено еколого-економічне зонування території з
|
|
|
359
Глав а 8
Екологічний стан окремих регіонів України
|
урахуванням техногенного навантаження на довкілля (рис. 8.1), стійкості природного середовища (рис. 8.2) і його екологічного потенціалу (рис. 8.3) за регіонами України.
Як випливає з цих карт, до показника техногенного навантаження на природне середовище Т входять: соціально-економічна освоєність територій (показники, що характеризують промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і рекреаційне навантаження); забрудненість довкілля (радіаційне й хімічне забруднення атмосферного повітря, природних вод і ґрунтів).
До потенціалу стійкості природного середовища С належать метеорологічний потенціал атмосфери, потенціали стійкості природних вод, ґрунтів і біотичний потенціал.
Екологічний потенціал територій Е обчислено за формулою
де f — техногенне навантаження на природне середовище; С — потенціал стійкості природного середовища до техногенного навантаження; Н — ступінь ураженості територій несприятливими природно-антропогенними процесами (зсуви, ерозія, заболочення, суфозія лесових порід, дефляція, карст, селі, засолення, підтоплення тощо).
Еколого-економічний потенціал територій К характеризує ступінь екологічної рівноваги в інтегрованій геосистемі «суспільство—природа» та її здатність виконувати антропоекологічну й виробничу функції. Його обчислюють за формулою
|
|
|
К=Е+ П,
де П — природно-ресурсний потенціал (мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, природно-рекреаційні ресурси).
Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України слід розпочинати насамперед із тих регіонів, у яких ситуація напруженіша й які мають найбільше соціально-екологічне значення для нашої країни. Такими регіонами визнано Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський та Азово-Чорноморський із річкою Дніпро. В усіх цих регіонах наявний цілий комплекс екологічних проблем (табл. 8.1), проте кожний із них має ще й свою власну головну проблему. В Азово-Чорно-морському регіоні — це забруднення вод, у Донецько-Придніпровському — техногенне забруднення атмосфери та ґрунту, на
361
|
|
Розділ II Екологічні проблеми України
Глава 8
Екологічний стан окремих регіонів України
 | |||||
 | |||||
 |
|
| го "-І TJ-" |
об
I
| oo го^ чо" |
<N го
ся" oo"
ON —н V) v> ON
-н Г- ЧО -НО)
Поліссі — наслідки меліорації й осушування боліт, а також чорнобильської катастрофи, в Українських Карпатах — винищення й деградація лісів і полонин.
Особливу проблему для України становлять тверді побутові відходи (табл. 8.2). їх кількість зростає з кожним роком, а застосовувані методи знезараження й утилізації недосконалі порівняно з тими, що використовуються в інших розвинених країнах.
Таблиця 8.2
a. s х •■-
о «
а о ©-С
я °*
S X
■ I
S і"
о о.
і
||,
ІІІ
II
| ^ ON |
| чо |
ON OS «—*
| q On_ on гч" |
ЧО^ Tt_ О CS
| ON о |
| о о" |
ON t»
О -н
"я ё"«У "и
4 Si і|
ыВ О.-5 o.S
| о" s a |
| ^^ |
а а, о.
К ее
oo oo"
^ ON О оч
о" о"
о
сі Я
Утворення твердих побутових відходів (ТПВ) в областях України (2000)
| Кошти, спря- | |||||
| Загальна | Кї Л К К ї СП» | Загальна | Середня | мовані на | |
| кількість | 1НЯ ПН III І | площа | вартість | підвищення | |
| Область | вивезеного | jDdJIHUI 1 | звалищ і | вивезення | екологічної |
| сміття, | ПОЛІГипів TTTR | полігонів | 1 м3 сміт- | безпеки | |
| тис. м3 | 1 І ID | ТПВ.га | тя, грн. | сміттєзвалищ, | |
| тис. грн. | |||||
| АР Крим | 2 000 | 211,4 | 5,00 | ||
| Вінницька | 97,7 | 6,40 | |||
| Волинська | 80,5 | 4,64 | |||
| Дніпропетровська | 176,5 | 14,20 | |||
| Донецька | 2 750 | 260,0 | 5,80 | ||
| Житомирська | 101,7 | 2,62 | |||
| Закарпатська | 45,1 | 5,90 | — | ||
| Запорізька | 210,0 | 3,29 | |||
| Івано- | 60,6 | 14,00 | |||
| Франківська | |||||
| Київська | 134,4 | 4,70 | |||
| Кіровоградська | 64,1 | 4,00 | 2 500 | ||
| Луганська | 157,3 | 3,85 | |||
| Львівська | 135,1 | 4,60 | — | ||
| Миколаївська | 110,0 | 10,20 | |||
| Одеська | 3 400 | 275,7 | 4,65 | — | |
| Полтавська | 118,5 | 4,60 | |||
| Рівненська | 134,6 | 9,10 | 7 900 | ||
| Сумська | 55,9 | 5,75 | — | ||
| Тернопільська | 83,4 | 5,60 | |||
| Харківська | 102,0 | 10,00 |
364
365
Розділ II Екологічні проблеми України
Глава 8
Екологічний стан окремих регіонів України
Закінчення табл. 8.2
| Кошти, спря- | |||||
| Загальна | Кілі кіот к | Загальна | Середня | мовані на | |
| кількість | JVIJIfjIVli, 1 О чцл г* щи ■ | площа | вартість | підвищення | |
| Область | вивезеного | ІБ4ЛИЩ 1 | звалищ і | вивезення | екологічної |
| сміття, | ПОЛІГОНІВ ТПР | полігонів | 1 м3 сміт- | безпеки | |
| тис. м3 | X lLD | ТПВ, га | тя, грн. | сміттєзвалищ, | |
| тис. грн. | |||||
| Херсонська | 66,0 | 6,80 | |||
| Хмельницька | 77,0 | 12,00 | — | ||
| Черкаська | 105,2 | 4,49 | |||
| Чернівецька | 67,0 | 6,59 | 2 000 | ||
| Чернігівська | 129,0 | 3,90 | |||
| м. Київ | 3 414 | 52,6 | 15,60 | 5 079 | |
| м. Севастополь | 4,0 | 4,60 | — | ||
| Всього по Україні | 29 781 | 3115,3 | 6,77 |
Екологічні проблеми найбільших річок, § 8.2. і Чорного й Азовського морів
|
|
|
| Д: |
"ніпро та Дністер — головні водні артерії нашої ^країни, в басейнах яких проживає майже 80 % населення.
У минулому Дніпро — одна з найбільших річок Європи — був чистоводним, зі стабільною екосистемою, яка нормально функціонувала тисячоліттями, поїла й годувала мільйони людей.
Серед інших же річок Борисфен (Дніпро) найприбутковішип: він має найпрекрасніші та найрозкішніші пасовиська для худоби, чудову рибу у великій кількості, вода на смак дуже приємна, чиста...
Геродот,
давньогрецький історик (V ст. до н. є.)
Сьогодні через грубі порушення людиною всіх правил і принципів раціонального природокористування екосистеми Дніпра деградують, зламані вертикальні та горизонтальні зв'язки біоти й абіотичного оточення. Основні причини кризової ситуації, що склалася:
366
• будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які докорінно
змінили динаміку стоку;
• великомасштабна меліорація;
• спорудження численних промислових комплексів у басейні
річки;
• величезні об'єми водозабору для потреб промисловості та
зрошення;
• дуже сильне забруднення.
Із цих самих причин деградує екосистема Дністра, де також вимерли цінні види риби, на дні акумулюється величезна кількість теригенних відкладень, важких металів, радіонуклідів, гумусних речовин, розвивається ерозія берегів.
Із Дніпра для потреб промисловості й сільського господарства щороку забирається близько 15 млрд мъ води, а в атмосферу над басейном річки викидається майже 10 млн т газопилових забруднень. Щороку в Дніпро та його водосховища з дощовими й талими водами потрапляє близько 500 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. В басейні Славутича працює сім атомних електростанцій!
Серед усіх водосховищ Дніпровського каскаду найбільше біогенне забруднення внаслідок «цвітіння» води останнім часом реєструється в Київському й Кременчуцькому водосховищах, найменше — в Дніпропетровському. Дніпровська вода перед подачею споживачеві потребує додаткового очищення: фільтрації, коагуляції, дезінфекції.
|
|
|
Річковий режим Дніпра штучно трансформовано в озерний, водообмін різко сповільнився, утворилися зони застою, прискорилися темпи евтрофікації. Водосховища істотно погіршили стан прилеглих територій: підвищився рівень ґрунтових вод навіть на чималих відстанях від берегів, посилилося засолення грунтів і зменшився вміст у них гумусу, майже в 10 разів збільшився об'єм підземного стоку й разом із цим — рівень забруднення підземних вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно-сольовий режим у зонах іригації, посилилась ерозія берегової зони.
У донних відкладах Дніпра постійно збільшується концентрація радіонуклідів, особливо в Київському водосховищі. У водах і мулах Дніпродзержинського та Дніпропетровського водосховищ
367
Розділ
Екологічні проблеми України
Глава 8
Екологічний стан окремих регіонів України
стрімко зростає концентрація заліза, ціанідів, хлоридів, хрому, міді, кобальту, свинцю, цинку, кадмію, фенолів, нафтопродуктів. Збитки від затоплених дніпровських заплав, за підрахунками, становлять близько 18 млрд доларів щорічно, тоді як прибуток від усіх шести ТЕС Дніпровського каскаду — лише 25—28 млн доларів на рік. Не тільки загинули продуктивні заплавні біоценози — Дніпро значною мірою втратив і здатність до самоочищення.
Треба сильно напружити уяву, щоб пояснити факт спорудження на Дніпрі такої великої кількості гідроелектростанцій......Якщо врахувати ціну землі, залитої водою, вартість знищених господарств, то матимемо феномен бездумності в спорудженні Каховського гідровузла. Збитки від його існування сягають мільярдів доларів за кожні десять років.
