Визначення видобувної промисловості

Видобувна промисловість – це сукупність галузей виробництва, що займаються видобуванням різноманітної сировини і палива з надр Землі, з лісів і вод. Основні галузі: видобування корисних копалин (вугілля, нафта, торф, природний газ, руда, нерудна сировина й ін.), заготів­ля деревини. Гірська порода, що може бути використана людиною для різноманітних цілей, називається корисною копалиною. Гірська порода, що не є об’єктом здобування корисної копалини, називається порожньою. Природне скупчення корисних копалин у земній корі називається родовищем.

Видобуток корисних копалин становлять процеси витягання твердих, рідких і газоподібних корисних копалин із надр Землі за допомогою технічних засобів. Процес видобутку складається з витягання цінного компонента у відносно чистому виді (наприклад, нафта, природний газ, кам’яне вугілля, дорогоцінні камені й ін.) або у виді гірської маси (наприклад, руди металів), яка надалі піддається переробці.

На суші видобування корисних копалин здійснюють у шахтах, кар’єрах і на свердловинах; у морських акваторіях – свердловинами, драгами і спеціальними автономними апаратами, що збирають кон­креції з дна. Конкреції – це мінеральні утворення округлої форми в осадових гірських породах, що виникають при перетворенні розсипчастих порід в осадові й відрізняються від вміщуючої породи складом і формою. У сучасних океанічних осадках поширені конкреції окислів заліза і марган­цю, що утворюють рудні скупчення.

Світові об’єми видобутку корисних копалин у ХХ сторіччі подвоюються приблизно протягом кожних 12-20 років. Сумарний видобуток найважливіших корисних копалин за останні 100 років склав 137 млрд т вугілля, 46.7 млрд т нафти, 20 трлн. кубічних метрів природного газу, 24,5 млрд т залізної руди.

Слід зазначити, що зі збільшенням видобутку підвищуються непродуктивні втрати корисних копалин у надрах. Губиться біля половини калійних солей, до 15-20 % вугілля, руд чорних і кольорових металів. Наприклад, на діючих рудниках Криворізького басейну залізисті кварцити підробляються в процесі видобутку багатих руд, потрапляють у зони завалів і безповоротно губляться. Особливо великі втрати цінних компонентів спостерігаються при збагаченні, що у 2-5 разів перевищує утрати при їх видобутку. В чорній металургії частка використовуваних гірських порід, що добуваються попутно, складає усього 32 %, у т.ч. для будівельних потреб – 2.5 %, у кольоровій металургії тільки 3-4 % здобутих порід направляється на виробництво щебеню.