Поняття функцій та їх роль у програмуванні

1 2 3 4 5 6 7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет “Львівська політехніка”

ОСНОВИ РОБОТИ З ФУНКЦІЯМИ В С++

ІНСТРУКЦІЯ

до лабораторної роботи №8 з курсу

“Основи програмування”

для базового напрямку “Програмна інженерія”

Затверджено

На засіданні кафедри

програмного забезпечення

Протокол № від

ЛЬВІВ – 2011

МЕТА РОБОТИ

Мета роботи – здобути практичні навики створення та застосування функцій у мові С++.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Поняття функцій та їх роль у програмуванні

У процесі програмування реальних практичних задач дуже часто виникає ситуація коли на різних етапах розв’язання вихідної задачі доводиться неодноразово розв’язувати деяку часткову підзадачу. Причому алгоритм розв’язання цієї підзадачі передбачає виконання тої ж самої послідовності дій, але над різними наборами даних. Для підвищення ефективності програми та її простоти і наглядності, групу операторів, які реалізують таку послідовність дій, оформляють у вигляді самостійної програмної одиниці (підпрограми). У мові С++ такі підпрограми реалізуються у вигляді функцій. Вони записуються в коді програми лише один раз, а у відповідних місцях програми (тобто там де потрібно розв’язати цю часткову підзадачу) забезпечується лише звертання до них (виклик функції). Така техніка розробки програм, по-перше, дозволяє уникнути повторення в програмі окремих фрагментів коду, а, по-друге, забезпечує повторне використання програмного коду, тобто, використання існуючих функцій як стандартних блоків для створення нових програм. Для цього кожна функція повинна розв’язувати одну чітко визначену задачу, а ім’я функції має наочно відображати цю задачу. Тоді сама програма на С++, а точніше головна функція main(), буде просто містити виклики таких функцій у потрібному порядку, який забезпечує виконання алгоритму розв’язання вихідної задачі. Більше того, при належному розбитті (декомпозиції) вихідної складної задачі на послідовність простіших підзадач, розв’язання яких буде здійснюватися в окремих функціях, процес створення програми з таких стандартизованих функцій буде набагато ефективнішим, простішим і швидшим за рахунок можливості виконувати розробку окремих функцій різними програмістами і більш-менш незалежно один від одного. Такий підхід до розробки програм отримав назву модульне програмування, оскільки такі підпрограми можна роглядати як окремі самостійні модулі зі своїми вхідними та вихідними даними.