2015-10-16
477
| VS, м/с | f | j | VS, м/с | f | j |
| 0,01 | 0,110... 0,120 | 6° 17’... 6° 51’ | 2,5 | 0,030... 0.040 | 1° 43’... 2° 17’ |
| 0,10 | 0,080... 0,090 | 4° 34’... 5° 09’ | 3,0 | 0,028... 0,035 | 1° 36’... 2° 00’ |
| 0,25 | 0,065... 0,075 | 3° 43’... 4° 17’ | 4,0 | 0,023... 0,030 | 1° 26’... 1° 43’ |
| 0,50 | 0,055... 0,065 | 3° 09’... 3° 43’ | 7,0 | 0,018... 0,026 | l° 02’... l° 29’ |
| 1,0 | 0,045... 0,055 | 2° 35’... 3° 09’ | 10,0 | 0,016... 0,024 | 0° 55’... 1° 22’ |
| 1,5 | 0,040... 0,050 | 2° l7’... 2° 52’ | 15,0 | 0,014... 0,020 | 0° 48’... 1° 09’ |
| 2,0 | 0,035... 0,045 | 2° 00’... 2° 35’ |
Примітки. Значення f наведені з урахуванням утрат на перемішування змащення і витрат у підшипниках (коченні) валів. Отже, при розрахунку по формулі (19.9) з урахуванням табл. 19.1 витрати в підшипниках і змащенні не враховують.
Зі збільшенням VS знижується f, оскільки підвищення VS призводить до поступового переходу від режимів напіврідинного тертя до рідинного тертя.
У випадку розрахунків, якщо розміри g і VS передачі ще не відомі, ККД можна орієнтовно оцінювати за середнім значенням: при z 1 = 1 маємо h = 0,70...0,75; при z 1 = 2, h = 0,75...0,82; при z 1 = 4 маємо h = 0,87...0,92.
Після визначення розмірів передачі значення обраного ККД перевіряють додатковимрозрахунком.
|
|
|
У черв’ячному зачепленні (рис. 19.9) діють дакі сили: колова сила черв’яка Ft 1, яка дорівнює осьовій силі колеса Fa 2,
Ft 1 = Fa 2 = 2 М 1 / d 1; (19.11)
колова сила колеса Ft 2, яка дорівнює осьовій силі черв’яка Fa 1,
Ft 2 = Fa 1 = 2 М 2 / d 2; (19.12)
радіальна сила
Fr = Ft 2 × tg a;
нормальна сила
Fn = Ft 2 / (cos a × cos g).
Формули для радіальної і нормальної сил отримані на підставі рис. 19.9, на якому зображений осьовий переріз витка черв’яка. В осьовій площині сили Ft 2 і Fr є складовими F¢n = Fn × cos g (проекція нормальної сили на осьову площину). У формулах (19.11) і (19.12) наведені М 1 і М 2 – моменти на черв’яку і колесі.
Рис. 19.9. Схема сил в черв’ячному зачепленні
Порівняно низькийККД черв’ячної передачі; підвищене зношення і схильність до заїдання призводять до необхідності застосування для коліс дорогих антифрикційних матеріалів (бронза і т.ін.). До цих передач пред’являються підвищені вимоги до точності складання (точне aw, збіг головних площин колеса і черв’яка).
Черв’ячні передачі дорожчі та складніші від зубчатих, тому їх
застосовують при необхідності передачі руху між перехресними валами, а також у механізмах, де необхідні великі передатні числа і висока кінематична точність, наприклад ділильні пристрої, механізми наведення і т.п. Черв’ячні передачі застосовують у підйомно-транспортних машинах, верстатобудуванні, автомобілебудуванні
й ін.
Низький ККД і схильність черв’ячних передач до заїдання обмежують їхнє застосування областю низьких і середніх потужностей при періодичній короткочасній роботі. Потужність черв’ячних передач звичайно не перевищує 50...60 кВт. При великих потужностях і тривалій роботі витрати в черв’ячній передачі дуже істотні.
Механічна енергія, витрачена в такій передачі, перетворюється на теплову і нагріває передачу. Якщо відвід теплоти недостатній, передача перегрівається і виходить з ладу.
|
|
|
Кількість теплової потужності D N чп, що виділяється в черв’ячній передачі становить
D N чп = N 1 × (1 – h), (19.13)
де N 1 – потужність на вхідному валу, Вт;
h – ККД передачі.
Крізь стінки корпуса редуктора теплота віддається навколишньому повітрю, відбувається природне охолодження. Потужність тепловіддачі
N тв = ao× (t 1 – t нс) × S по, (19.14)
де ao– коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 ×°С);
t 1 – внутрішня температура редуктора або температура мастила, °С;
t нс – температура навколишнього середовища (повітря);
S по – площа поверхні охолодження, м2.
При сталому тепловому режимі Nтв = D Nчп.
