Чотири біжать, Двоє стирчать, Двоє бачать – Дорогу значать, Сімсот поганяє. Хто відгадає?
(Кінь)
Вночі руда дівчина Залізла тихо в двір, Курей перелічила Та й понесла у бір.
(Лисиця)
Влітку – сірій, Взимку – білий, Полохливий, Несміливий, Попсує в городі Грядку – Утікає без оглядки. А собачий гавкіт вчує, Так душа – Відразу в п’ятки.
(Заєць)
Кулька-малявка Шастає під лавку, Крихти підбирає, Од кота втікає.
(Миша)
Летіла пава, На каміння впала, Камінці розбила, Мертвих розбудила, Мертві устали – В дудочки заграли.
(Куриця, яйця, курчата)
Хоч багата Хата ця А не мала Пожильця Як з’явився Пожилець – Трісь! – Хатині вже Кінець.
(Яйце та курча)
Між листям і гілками По лісових доріжках Біжить клубок з голками На коротеньких ніжках.
(Іжачок)
Щоб кравець – не кравець. І щоб швець – так не швець. А ножиці у руках І щетинка у зубах.
(Рак)
| Іде вояк Стежиною. Несе кілка За спиною. Іде він, грізний, На війну, Загубить мишу Не одну. А бій закінчить – Диво з див! – Розводимо руками: Навіщо ж він Кілка носив, Коли давив Зубами?
(Кіт)
З білого каменю, З жовтого воску Вийшов співак І пустив поголоску.
(Півень, курча)
Чи зима, чи літо – Біла, наче сніг, Чи зима, чи літо – Як надутий міх. Ходить на лопатах, Бігать неохоча, Рогом їсть і п’є, А як загогоче – Розумій, як хочеш! (Гуска)
Бочка стогне біля тину,
на сонечку гріє спину.
(Свиня)
Звір, а тішить ласкою, В кожушку атласному, Оксамитні лапоньки Ходять попід лавоньки. Вушка хоч малесенькі – Чуйні та гостресенькі. Оченята-віченьки Світяться щоніченьки. На лежанці гріється, Без водиці миється. А як розгуляється, Часом помиляється: Злиже ненарочком Не із черепочка, А із того дзбанка, Де смачна сметанка.
(Кіт)
Хоч нічого не згубила – Увесь час чогось шука, Все довкола перерила. Угадайте, хто така?
(Свиня)
Наїхала облава, Господарів забрала, А хата мокра їхня Вся вийшла через вікна.
(Вода, риба, сіть)
|