Роль школи вищої спортивної майстерності(ШВСМ)

ШВСМ це навчально-тренувальний та спортивно-методичний заклад що знаходиться під керівництвом відділу молоді і спортом облдержадміністрації. Основна задача – підготовка спортсменів- кандидатів у національну збірну з видів спорту що культивуються в даній області, а також координує та здійснює методичне керівництво працею тренерсько-викладацького складу ДЮСШ, СДЮСШОР, ШІСП.

Робота ШВСМ оцінюється - за кількістю спортсменів, постійного контингенту, зарахованих у основний та резервний склад збірних команд області.

ШВСМ комплектує групи (ГСУ, ГВСМ) з кращих спортсменів області, контингент спортсменів не постійний.

Основна форма занять - навчально-тренувальні збори, та за індивідуальним планом, участь у змаганнях у складі збірних команд області на першостях та чемпіонатах України.

Тривалість навчально-тренувальних зборів:

• для підготовки у збірних командах до 24 днів;

• для підготовки до матчевих зустрічей до 12 днів-24;

• збори за спецпідготовкою (перед сезонні, наприклад, виїзд на "перший сніг")-21-42 дні;

• для виявлення та підготовки перспективних спортсменів до18 днів (збори).

Учасники зборів забезпечуються: помешканням, харчуванням, фармакологічними відновлюючими засобами, вітамінними та білковими глюкозними добавками.

У ШВСМ збільшена заробітна плата у порівнянні з тренерами-викладачами ДЮСШ.

ШВСМ повинен мати наступну документацію:

• річний план роботи;

• навчальний план;

• план комплектування відділень;

• календарний план спортивних заходів;

• списки учнів груп;

• особові картки спортсменів;

• розклад занять;'

• книжку наказів і облік учнів та ін.

ТЕМА№6

ОРГАНІЗАЦІЯ СПОРТИВНО – МАСОВОЇ РОБОТИ У РІЗНИХ СИСТЕМАХ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ

Основна діяльність спеціалістів, працюючих у сфері ФК і С, повинна бути спрямована на формування усвідомленого відношення дітей та підлітків до фізичної культури, як фактору, який обумовлює здоровий спосіб життя, накопичення потенціалу фізичної та трудової діяльності.

У теперішній час із галузі державної освіти почали виділятися самостійні структури, які висувають альтернативні програми з освіти, вихованню дітей та молоді.

Якщо у державній освіті за довгі роки склалися традиції з фізкультурно–спортивної роботи, то недержавні (приватні) заклади займаються пошуком нових форм та методів організації ФК і С, вивчають досвід закордонних спеціалістів, впроваджують нові форми фізкультурно–спортивної роботи у свою діяльність.