2015-10-13
367
1. Вкажіть, які мотиви вчинення вбивств є за статистикою найбільш поширеними:
1) привласнення чужого майна;
2)несприятливі сімейно-побутові відношення;
3) приховання зґвалтування;
4) із хуліганських спонукань.
2. В лісі було знайдено труп невідомої жінки. При огляді виявлено ознаки задушення. Ознак зґвалтування не виявлено. Вбита одягнута в червону сукню, шкіряну куртку, чорні туфлі, у вухах - золоті сережки. Яке завдання в даній ситуації висувається на перший план?
1) затримання злочинця;
2) встановлення особи вбитої;
3) виявлення всіх співучасників убивства;
4) встановлення мотивів убивства.
3. Вкажіть, який вид судових експертиз переважає при розслідуванні зґвалтувань:
1) судово-медична; 2) судово-біологічна; 3) трасологічна; 4) дактилоскопічна.
4. У річці місцевими жителями знайдено мішок із частинами тіла людини. У зв'язку з тим, що голова трупа була спотворена, встановити особу вбитого було важко. Вкажіть найімовірнішу типову для даної ситуації версію щодо особи злочинця:
|
|
|
1) вбивство вчинено психічно хворою людиною;
2) вбивство вчинено близькою потерпілому людиною;
3) вбивство вчинено «сексуальним маніяком»;
4) вбивство вчинено незнайомою потерпілому людиною.
5. У міському парку культури знайдено труп невідомої молодої жінки, загорнутий в простирадло. Під час огляду встановлено, що на тім’ячку є ушкодження, нанесені важким тупим предметом. Ознак зґвалтування не виявлено. Всі цінні речі залишилися у потерпілої. Вкажіть найімовірнішу типову версію щодо даної події:
1) нещасний випадок; 2) вбивство вчинено із хуліганських мотивів;
3) вбивство на сексуальному ґрунті; 4) вбивство вчинено кимсь із працівників парку.
6. Вкажіть, що з указаного не є елементом криміналістичної характеристики вбивств:
1) слідова картина вчинення даного злочину; 3) спосіб вчинення злочину;
2) відсутність очевидців під час вчинення злочину; 4) мотив вчинення злочину.
7. Залежно від місця, часу та обставин виявлення трупа виділяють наступні категорії вбивств:
1) вчинені в умовах очевидності або неочевидності;
2) вчинені в умовах очевидності, напівочевидності, неочевидності;
3) вчинені в умовах неочевидності, в умовах змови з іншими співучасниками вбивства.
8. З криміналістичної точки зору способи вчинення вбивства поділяють на:
1) пов‘язані та не пов‘язані із заподіянням тілесних ушкоджень;
2) пов‘язані з використанням отруйних або сильнодіючих речовин;
3) пов‘язані з використанням вогнепальної або холодної зброї.
9. До способів вбивств, пов‘язаних із заподіянням тілесних ушкоджень і виділенням крові не відносять:
1)побиття ногами і руками; 2) заподіяння тілесних ушкоджень тупими предметами;
|
|
|
3)заподіяння колото-різаних ран; 4) заподіяння вогнепальних ушкоджень;
5) задушення-асфіксія (руками, петлею тощо).
10. До способів вбивств не пов‘язаних із заподіянням тілесних ушкоджень і виділенням крові не відносять:
1) задушення-асфіксію; 2) утоплення; 3) отруєння; 4) скидання з висоти.
11. Метою приховування факту смерті особи не є:
1) приховати факт насильницької смерті жертви;
2) приховати факт вбивства саме в даному місці (в житлі);
3) утруднити встановлення особи потерпілого;
4) приховати знаряддя вбивства.
12. До основних завдань початкового етапу розслідування вбивств не відносять:
1) встановлення особи загиблої особи і безпосередньої причини смерті;
2) встановлення місця, часу і способу вчинення вбивства;
3) встановлення місця роботи загиблого;
4) виявлення, фіксація та вилучення слідів вбивства, у тому числі тих, які дозволяють ідентифікувати особу злочинця.
13. Переслідування злочинця, загороджувальні і розшукові дії, подвірні обходи, застосування службово-розшукового собаки відносять до:
1) процесуальних дій слідчого і співробітників оперативних підрозділів;
2) слідчих (розшукових) дій; 3) оперативно-розшукових заходів.
14. До питань судово-медичної експертизи живих осіб не відносять питання встановлення:
1) які тілесні ушкодження є у даної особи, їх кількість, характер, локалізація;
2) яка давність заподіяння тілесних ушкоджень;
3) чи міг потерпілий уникнути заподіяння тілесних ушкоджень;
4) який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.
15. До обставин, що підлягають доказуванню у провадженнях про тілесні ушкодження відносять:
1) чи був факт заподіяння тілесних ушкоджень;
2) час та місце вчинення злочину;
3) характер тілесних ушкоджень;
4) спосіб заподіяння тілесних ушкоджень;
5) усі відповіді вірні; 6) жодна з наведених відповідей не є вірною.
16. Вперше термін «біле рабство» як синонім торгівлі людьми з‘явився у:
1) 1864 р.; 2) 1904 р.; 3) 1917 р.; 4) 1939 р.; 1961 р.
17. Початок торгівлі людьми в Україні припадає на:
1) кінець 50-х років минулого століття; 2) початок 70-х років минулого століття;
3) початок 90-х років минулого століття.
18. Слідовою картиною торгівлі людьми є:
1) сукупність абстрагованої інформації про типові матеріальні та ідеальні сліди;
2) словесне описання свідками обставин вербування особи;
3) графічне зображення постраждалими місця перебування особи.
ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ:
1. Сфери застосування криміналістики:
1) оперативно-розшукова діяльність; 2) судочинство по цивільних справах;
3) досудове розслідування; 4) рішення питань не судового характеру;
5) судовий розгляд; 6) усі відповіді вірні.
2. Не є предметом науки криміналістики група закономірностей:
1) механізму злочину;
2) систематизації і класифікації явищ об'єктивної дійсності;
3) виникнення інформації про злочин і його учасників;
4) закономірності роботи з доказами (збирання, дослідження, оцінка,
використання).
3. Розділ криміналістики, що складається з галузей, називається:
1) теорією криміналістичної ідентифікації і діагностики;
2) криміналістичною трасологією; 3) загальною теорією криміналістики;
4) криміналістичною тактикою; 5) криміналістичною технікою;
6) криміналістичною методикою розслідування злочинів.
4. До власне криміналістичних методів не відносяться:
1) методи криміналістичної ідентифікації; 2) методи дактилоскопії;
3) методи одорології; 4) методи планування слідчих дій і організації розслідування;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
5. Криміналістика не пов'язана з науками:
1) біологією; 2) судовою хімією; 3) судовою бухгалтерією; 4) спеціальною технікою;
5) наукова організація праці; 6) жодна з наведених відповідей не є вірною.
|
|
|
6. Сутність криміналістичної ідентифікації полягає у:
4) дослідженні відображень об'єкта; зіставленні об'єкта і його відображення;
5) проведенні попереднього й експертного дослідження об'єкта, виявленого на місці події;
6) встановленні особливостей об'єктів; 5) усі відповіді правильні.
7. При взаємодії матеріального об'єкта з іншими його властивості можуть відображатись в ознаках цих об'єктів?
1)Так; 2) Ні.
8. Процесуальною формою криміналістичної ідентифікації цілого вроздріб є:
1) пред'явлення для упізнання; 2) криміналістична експертиза;
3) перевірка показань на місці; 4) обшук; 5) слідчий експеримент.
9. Традиційно система криміналістики складається із взаємозалежних розділів:
1. загальної теорії криміналістики, трасології, криміналістичної тактики, криміналістичного зброєзнавства;
2. криміналістичного документознавства, теорії криміналістичної ідентифікації, ідентифікації людини за ознаками зовнішності, криміналістичної трасології;
3) теорії криміналістичної ідентифікації, криміналістичної трасології, криміналістичного обліку, криміналістичної методики розслідування злочинів;
4) загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів.
10. Сучасна злочинність характеризується:
1) Якісними та кількісними характеристиками
2) Якісними показниками
3) Кількісними показниками
4) статистичними даними про стан розкриття злочинів
5) Статистичними даними про рівень профілактики злочинів.
