2015-10-13
309
1) Корелюють між собою;
2) Свідчать про зростання якості роботи правоохоронних органів;
3) Показують незадоволення роботою правоохоронних органів.
16. Суттєвим показником сучасної злочинності є:
1) Кількісні перетворення
2) Якісні зміни у характері та структурі злочинності;
3) Зростання рівня організованої злочинності;
4) Збільшення корумпованих злочинів.
17. Тип професійного злочинця вперше виокремлено на з‘їзді Міжнародного союзу криміналістів у 1897 році в:
1) Гаазі; 2) Женеві; 3) Амстердамі; 4) Лондоні; 5) Парижі; 6) Гейдельберзі
18. До одного з аспектів професійної діяльності відносять:
1) Високу майстерність злочинця;
2) Орієнтацію на вчинення злочинів певного виду;
3) Залучення до злочинної діяльності інших осіб;
4) високий рівень виконання злочинних операцій.
19.Показовою рисою професійної злочинності є:
1) збереження її професійного ядра;
2) залучення нових членів;
3) омолодження;
4) зберігання постійного складу злочинців.
20. Організована злочинність являє собою:
|
|
|
1) Новий, раніше не відомий вид злочинності;
2) Це є здобуток останнього століття;
3) Є давньою, як цивілізація.
21. Для виділення організованої злочинності із загальної науковці використовують ряд ознак:
1) обов‘язкові та факультативні;
2) основні та додаткові;
3) кримінально-правові та криміналістичні;
4) кримінально-правові та кримінологічні.
22. Метою організованих злочинних формувань завжди є:
1) Задоволення особистих питань;
2) Досягнення особистих інтересів;
3) Отримання максимальних доходів;
4) Помста за раніше нанесену образу.
23. Практиці відомо два шляхи інформаційного забезпечення розслідування злочинів:
1) Дослідження слідів відображень і отримання інформації;
2) Дослідження документів та отримання інформації;
3) Виявлення та дослідження матеріальної обстановки і відшукання людей, яким відомі обставини злочину;
4) Призначення судових експертиз.
24. Джерелами інформації про обставини кримінального правопорушення є:
1) Відображення в матеріальній обстановці та в пам‘яті людей;
2) Знаряддя і засоби вчинення злочину;
3) Вогнепальна та холодна зброя;
4) Мікрочастки на одязі і тілі потерпілого.
25. В теорії криміналістики інформацію пропонують поділяти на:
1) Матеріальну та ідеальну;
2) Вербальну та нонвербальну;
3) Особисту, речову та операційну;
4) Документальну та комп‘ютерну;
5) Реальну, вербальну, віртуальну.
26. Вперше на інформаційний характер кримінально-процесуальних джерел, за допомогою яких забезпечується формування доказів, звернув увагу:
1) Р. С. Бєлкін; 2) Т. В. Аверьянова; 3) М. В. Салтевський; 4) В. Д. Арсеньєв
27. До засобів інформаційного забезпечення розслідування відносять:
|
|
|
1) Предмети і документи;
2) Слідчі дії, оперативно-розшукові заходи;
3) Процесуальні дії, заходи забезпечення кримінального провадження;
4) Процесуальні дії, слідчі (розшукові) дії.
28. В теорії криміналістики цілі криміналістичної реєстрації поділяють на:
1) Загальні і окремі; 2) Глобальні та регіональні;
3) Процесуальні та оперативно-розшукові; 4) зовнішні та внутрішні.
29. До нетрадиційних засобів інформаційного забезпечення розслідування відносять:
1) Оперативно-розшукові заходи та методи;
2) Негласні слідчі (розшукові) дії;
3) Яснобачення, гіпноз, використання поліграфа тощо.
30. Формою ведення криміналістичного обліку не є:
1) картотеки; 2) списки(журнали); 3) фотоальбоми; 4) відеотеки;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
31. До завдань криміналістичної реєстрації не відноситься:
1) розкриття неочевидних злочинів;
2) швидкий пошук інформації про підозрюваного;
3) ідентифікація злочинців за залишеними на місці події слідами(за способом вчинення злочинів);
4) розшук осіб, що зникли безвісти;
5) установлення мотиву вчинення злочину;
6) виявлення факту вчинення декількох злочинів однією особою;
7) жодна з наведених відповідей не є вірною.
32. Способом криміналістичного обліку не є:
1) дактилоскопічний; 2) за способом вчинення злочину;
3) алфавітний (за прізвищами); 4) за ознаками зовнішності;
33. Метою криміналістичної реєстрації є:
1) створення умов ідентифікації об'єктів за допомогою облікових даних;
3) збирання, накопичення й обробка даних про злочини і об'єкти, що можуть бути використані для розслідування злочинів; представлення органу дізнання, слідчому, прокурору, суду довідкової інформації;
4) сприяння розшуку об'єктів, дані про які містяться в криміналістичних обліках;
5) усі відповіді вірні
