Пункт 3

При виконанні всіх ін'єкцій, складних маніпуляцій (люмбальна пункція, зам­інне переливання крові, тощо), руки миють проточною водою, щіткою з милом на протязі 1 хвилини, витирають стерильною серветкою і одягають стерильні гумові рукавички, які достають із одноразового пакету

2. Загальні положення про відділення спільного перебування ма­тері і дитини в пологовому будинку (відділенні)

1. Спільне перебування породіллі і новонародженої дитини в палаті після­

пологового відділення акушерського стаціонару значно знижує частоту захворювань породілей і новонароджених, дає можливість забезпечити раннє при­кладання дітей до грудей матері.

2. Особливістю такого відділення є активна участь матері в догляді за

новонародженою дитиною.

3. При спільному перебуванні матері і дитини після пологів обмежується

контакт новонародженого з медичним персоналом, знижується можливість
інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюються сприятливі
умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою матері.

4. При спільному перебуванні матері та новонародженого їх розміщують в

палатах (на одне-три ліжка). Бажана наявність у кожній палаті туалету і душо­вої.

5. Палата спільного перебування матері і дитини оснащується: медичною

вагою для зважування новонародженого, сповивальним столом, тумбочкою для зберігання білизни новонародженого і розміщення на ній лотка для догляду за шкірою за слизовими оболонками новонародженого (стерильна рослинна олія в індивідуальних упаковках, стерильна вода для промивання очей та інше).

6. У палаті є пам'ятка (інструкція) для матерів, в якій наведені основні

правила догляду за новонародженими, їх годування, санітарно-гігієнічний ре­жим.

7. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:

а) з боку матері:

- тяжкі форми пізніх гестозів;

- екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;

- операційні втручання з тяжкими порушеннями гомеостазу;

- гострі інфекційні захворювання;

- розриви промежини 3 ступеня;

б) з боку новонародженого:

- недоношеність 4 ступеня;

- внутрішньоутробна гіпотрофія плоду 3 ступеня;

- асфіксія при народженні (середнього і важкого ступенів);

- родова травма з порушеннями функцій життєвоважливих систем;

- важкі вроджені вади;

- гемолітична хвороба важкого ступеня;

- синдром дихальних розладів 2 і 3 ступенів

3. Загальні положення про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених акушерського стаціонару (ВНДЛН)

1. У відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених

перебувають: здорові новонароджені, які не можуть перебувати з матір'ю в одній
палаті через стан її здоров'я з оцінкою по шкалі Апгар 6 балів і нижче, з гестаційним віком менше 36 тижнів, з групи високого перинатального ризику,
незалежно від оцінки по шкалі Апгар у перші 1-2 доби для визначення особливостей їх постнатальної адаптації, з відділення спільного перебування матері і дитини, стан яких погіршився, і вони потребують інтенсивного догляду або лікування, з внутрішньоутробною гіпотрофією 3 ступеня, гемолітичною хворо­бою тяжкої форми, родовими травмами з порушенням життєво важливих функцій, важкими вродженими вадами з порушенням гомеостазу та іншими захворюван­нями.

2. Лікування новонароджених в акушерському стаціонарі доцільно

проводити не більше 5-ти днів, при необхідності подальшого проведення лікувальних заходів їх слід переводити в спеціалізовані відділення новонароджених дитя­чих лікарень.

3. ВНДЛН акушерського стаціонару повинне бути відокремлене від інших
відділень, мати на 1 ліжко не менше 10 м² площі:

- палати (бокси);

- ізолятори;

- маніпуляційну;

- 2 кімнати для пастеризації і зберігання молока;

- кімнату для обробки кувезів, апаратів та іншого обладнання;

- кімнату для зберігання чистої білизни;

- кімнату для зберігання брудної білизни;

- операційну;

- кімнату для обробки інструментів;

- кімнати для медичного персоналу.

4. Загальні положення щодо режиму догляду за новонароджени­ми в обсерваційних післяпологових відділеннях

1. Кількість ліжок для новонароджених обсерваційного відділення повинна

бути на 30% більше від загальної кількості акушерських ліжок.

2. Санітарна норма площі на 1 ліжко новонародженого обсерваційного

відділення повинна становити не менше 6,0 кв.м.

3. Переважним режимом обсерваційного відділення повинно бути сумісне

перебування матері і дитини, що дасть змогу запобігати перехресному інфіку­ванню породілей, новонароджених. Дозволяє перебування у палаті тільки однієї матері і дитини.

4. При протипоказаннях для сумісного перебування новонароджені

перебувають в палаті новонароджених обсерваційного відділення.

5. Дітей найкраще розміщувати в боксах, але не більше 2-х в одному боксі

Крім того, слід мати 2-3 одномісні палати для ізоляції новонароджених.

6. В обсерваційному відділенні перебувають діти, які народилися у цьому
відділенні, ті яких поклали у відділення з матір'ю після пологів за межами
пологового будинку, діти, переведені з фізіологічного післяпологового відділення

у зв'язку з захворюванням матері.

7. В обсерваційному відділенні народжуються діти з масою тіла менше

1000 г. Але виходжування і лікування таких новонароджених проводиться у відділенні (палаті) інтенсивної терапії акушерського стаціонару.

8. Новонароджені з інфекційними гнійно-запальними захворюваннями

пе­реводяться в спеціалізовані відділення новонароджених дитячих лікарень з
моменту встановлення діагнозу.

9. Для новонароджених обсерваційного відділення, крім палат (боксів), слід

мати маніпуляційну кімнату, кімнати для зберігання чистої і брудної білизни, кімнату, в якій зберігався б інвентар для прибирання, дезинфікуючі розчини тощо.

10. Прибирання в палатах новонароджених обсерваційного відділення

проводиться не менше 3-х разів на добу: 1 раз - з використанням 0,5% миючого засобу; 2 рази - з використанням дезинфікуючих розчинів і наступним бакте­рицидним опроміненням. Один раз у 7 днів проводиться обробка приміщень всіх об'єктів і стін (на висоту 2 м) з використанням дезинфікуючих засобів.
Після виписування породіллі проводиться заключна дезинфекція.

11. Перевага надається предметам одноразового використання. При

необхідності багаторазового використання інструменти обсерваційного відділення дезінфікуються у відділенні, а потім передаються у централізовану стериліза­ційну.

12. Заходячи в обсерваційне відділення та виходячи з нього, медичний

персонал міняє халат, взуття (або надіває бахіли).

13. Молоко породілей обсерваційного відділення не використовується як

донорське, воно може бути використане тільки для власної дитини з дотриман­ням усіх правил.

5. Виконання санітарно-протиепідемічних правил утримання па­лати новонароджених

1. Палати новонароджених заповнювати циклічно на протязі 3 днів.

Дитячі ліжка розташувати на відстані не менше 0,5 м одна від одної. Сані­тарна норма площі на 1 ліжко в фізіологічному відділенні становить 3,0 м², в обсерваційному - 4,5 м².

2. В палаті 3 рази на добу проводити вологе прибирання: 1 раз з викорис­танням дезинфікуючого засобу; 2 рази - миючого розчину. Після прибирання
включити на 30 хвилин бактерицидну лампу і провітрити приміщення.

3. При догляді за новонародженим використовувати тільки стерильну білиз­ну (20-25 пелюшок на 1 дитину на добу).

4. Використані пелюшки збирати в клейончастий мішок, вкладений в бак з
закритою кришкою. Після закінчення сповивання всіх дітей мішок перенести в кімнату для зберігання брудної білизни. Бак протерти ганчіркою, змоченою дезинфікуючим розчином.

5. Стерильні ватні тампони для проведення маніпуляцій зберігати в

стерильній коробці, в окремих пакетах по 20-25 штук. Невикористані ватні тампони в стерильну коробку не повертаються, а знов стерилізуються.

6. Стерильний пінцет (корнцанг) під час сповивання зберігати в ємності з

0,5% розчином хлораміну або 1% розчином хлоргексидину біглюконату; пінцет і дезрозчин змінювати один раз на добу. Пінцетом доставати стерильні пелюшки.

7. Поверхні приміщення, обладнання (сповивальний столик, лоткові ваги,

ростомір, тощо) обробляти 0,5% хлораміном з 0,5% миючою речовиною; 3% перекисом водню, 1% хлоргексидином біглюконатом двічі з інтервалом 15 хвилин або проводити зрошення поверхні, термін експозиції 60 хвилин.

8. Гумові грілки, міхур з льодом, гумові трубки до апаратів протирати двічі

ганчіркою, змоченою в дезрозчині з інтервалом 15 хвилин, потім промити про­точною водою.

9. Катетери, газовідвідні трубки, клізми після кожного використання збира­ти

в окрему ємність і дезінфікувати методом кип'ятіння в дистильованій воді
100°С 30 хвилин. Потім предмети зберігати в сухій стерильній тарі, яка промаркірована.

10. Маски для інгаляції киснем, мішок "Амбу", стетофонендоскоп,

сантиметрові стрічки, лотки для використаних інструментів і матеріалу двічі протерти 1% хлоргексидином біглюконату; 3% перекисом водню; 1% хлораміном Б з інтервалом 15 хвилин і з наступною експозицією на протязі 60 хвилин. Потім промити водою.

11. Пляшки для годування, склянки для збору грудного молока, скляні лійки

стерилізувати сухим гарячим повітрям 120°С 45 хвилин.

12. Соски, гумові зонди для годування і відсмоктування слизу стерилізувати

методом кип'ятіння 15 хвилин у дистильованій воді з 2% розчином соди.

13. Посуд без залишків їжі занурити в дезрозчин (0,5% хлорамін Б) на 30

хвилин, потім промити проточною водою.

14. Підкладні клейонки занурити у 1% хлорамін на 30 хвилин, потім проми­ти

проточною водою.

15. Після виписки дітей в палаті провести заключну дезинфекцію, після чого

включити на 60 хвилин бактерицидну лампу. Протерти всі поверхні ганчіркою, змоченою водою, і знов включити бактерицидну лампу на 60 хвилин. Зробити провітрювання приміщення.

16. Діти з гнійно-запальними захворюваннями підлягають переводу в дитячі

лікарні в день встановлення діагнозу

РОЗДІЛ 2. БЛОКИ АЛГОРИТМІВ НАВИКІВ

БЛОК 1. “Догляд за доношеною і недоношеною дитиною в па­латі новонародженого”

Догляд за доношеною і недоношеною дитиною передбачає ранковий туа­лет новонародженого, сповивання дитини, годування її, тощо. Особливості має догляд за недоношеними дітьми. Недоношені діти потребують спеціальний температурний режим, який підтримується у кувезах.

Ранковий туалет дитини проводиться в палаті новонародженого, а потім в сім'ї після виписки новонародженого з пологового будинку. Медичний праців­ник під час патронажу навчає матір послідовності виконання всіх маніпуляцій ранкового туалету.

Блок “Догляд за доношеною і недоношеною дитиною в палаті новонарод­женого” включає слідуючі навики:

Номер п/п	Назва практичного навику	Рівень відповідаль­ності
А. Б. В. Г. Ґ. Д. Е. Є.	Підмивання новонародженого. Обробка шкіри та слизових оболонок. Обробка залишка пуповини. Обробка пупкової рани. Сповивання. Вимірювання температури тіла дітям. Користування кувезом. Щеплення проти туберкульозу.

Оснащення блоку:

стерильні пелюшки, сповивальний столик, розчин 0,5% хлораміну з мию­чою речовиною для обробки поверхні столика, стерильний пінцет в 0,5% розчині хлораміну, який зберігається 1 добу, бак з поліетиленовим мішком для забруднених пелюшок; стерильний столик, на якому підготовлено: ватні кульки в окремих пакетах (20-25 шт.), серветки (10-15 шт.), марлеві тампони в окремих пакетах (20-25 шт.), шовкові лігатури по 10 см, пінцети (2-3 шт.), піпетки (2-3 шт.),

для одноразового використання готуються:

стерильна олія, стерильна вазелінова олія (5-10 мл), розчин фурациліну 1:5'000 - 200 мл, етиловий спирт 96 % - 10 мл, 3% розчин перекису водню (10-15 мл), перманганат калію (10-15 мл),танінова мазь, склянка для забруднених кульок та лоток для забруднених пінцетів (стоять на нижній полиці стерильного столика), лампа "Променеве тепло".

Схема написання алгоритму:

1. Місце проведення

2. Оснащення робочого місця

3. Попередня підготовка до виконання навику

4. Основні етапи виконання.

А. ПІДМИВАННЯНОВОНАРОДЖЕНОГО.

/. Місце проведення:

палата новонародженого.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Сповивальний столик.

2. Розчин 0,5% хлораміну з миючою речовиною.

3. Стерильні пелюшки.

4. Бак з поліетиленовим мішком для забруднених пелюшок.

5. Лампа "Променеве тепло".

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Медичному працівнику одягнути халат, шапочку, маску, поліетиленовий фартух і протерти його 0,5% розчином хлораміну з миючою речовиною. Цим розчином двічі протерти сповивальний столик. Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1).

IV. Основний етап виконання:

1. Включити над сповивальним столиком лампу "Променеве тепло".

2. Покласти дитину на сповивальний столик і розповити її.

3. Дитину взяти на руки так, щоб голова дитини фіксувалася на ліктьовому
згині руки медичного працівника, а долоня руки підтримувала сідниці
дитини.

4. Одноразовим дитячим милом помити пахвину та сідниці дитини, змити
під проточною водою. Направляти воду зверху вниз, спереду назад.

5. Шкіру просушити стерильною пелюшкою.

6. Покласти дитину на стерильні пелюшки для проведення обробки шкіри
на слизових оболонок дитини.

Б. ОБРОБКА ШКІРИ ТА СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК НОВОНАРОДЖЕ­НИХ.

І. Місце проведення:

палата новонародженого.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Сповивальний столик.

2. Стерильні пелюшки.

3. Лампа "Променеве тепло".

4. Стерильний столик, на якому ватні кульки в окремих пакетах (20-25 шт.),
пінцети (2-3 шт.), стерильна олія та вазелінове масло (по 5-10 мл), роз­
чин фурациліну 1: 5Ю00-200 мл.

5. Лоток для забруднених кульок.

6. Лоток для забруднених пінцетів.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Дитина лежить на стерильних пелюшках на сповивальному, столику під лампою “Променеве тепло”.

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 2)

IV. Основний етап виконання:

1. Обробити очі окремими ватними кульками, змоченими розчином фурациліну 1:5'000, від латерального (зовнішнього) кута ока до медіального (внутрішнього).

2. Очистити ніздрі окремими ватними джгутиками, змоченими стерильним
вазеліновим маслом.

3. Вмити дитину ватною кулькою, змоченою розчином фурациліну 1:5'000
або кип'яченою водою.

4. Послідовно обробити шкіру за вухами, складки шиї, верхніх та нижніх
кінцівок, пахвинної ділянки, змінюючи ватні кульки, змочені стерильною
олією.

5. Обробити шкіру сідниць 1% таніновою маззю.

6. Підготуватися до обробки залишка пуповини або пупкової ранки.