2015-10-13
921
Туберкуліно-діагностика широко застосовується в практичній роботі лікувально-профілактичних закладів. Доведено, що людина, в організм якої проникли мікобактерії туберкульозу, швидко починає реагувати на введення туберкуліну. На місці введення туберкуліну виникає алергічна реакція у вигляді почервоніння і набряку. Для того, щоб не пропустити моменту інфікування дитини туберкульозною інфекцією, в нашій країні всім дітям, починаючи з 12 місяців, і підліткам, систематично 1 раз на рік, незалежно від попередньої реакції, ставиться проба Манту (до 14 років).
І. Місце проведення:
кабінет щеплень.
ІІ. Оснащення робочого місця:
1. Стерильний столик, на якому підготовлено лотки, пінцети, ватні кульки.
2. Робочий столик, на якому підготовлено шприци одноразові в упаковках,
стерильні гумові рукавички, 70° розчин спирту, пилочка, туберкулін - 3 мл.
3. Стерилізатори для промивання і замочування шприців з 5% розчином
хлораміну.
ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 3).
|
|
|
1. Звільнити одноразовий туберкуліновий шприц і голку від упаковки.
2. Набрати у туберкуліновий шприц із ампули чи флакону 0,2 мл (дві дози)
розчину туберкуліну.
3. Покласти шприц з набраним туберкуліном на стерильний лоток.
4. На цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені в 70° розчині етилового
спирту.
5. Провести психологічну підготовку дитини.
IV. Основний етап виконання:
1. Намітити місце ін'єкції у середній третині внутрішньої поверхні передпліччя. Праве та ліве передпліччя чергується. Один раз на рік використовують тільки одне передпліччя (в парні роки обстеження - праве, в непарні - ліве). Рекомендується проведення туберкулінової проби здійснювати в одну й ту саму пору року (краще восени).
2. Протерти місце ін'єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70°
розчині етилового спирту двічі.
3. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з 3% розчином хлораміну.
4. Взяти шприц у праву руку так, щоб II палець утримував муфту голки, І, III
та IV пальці - невимушено кінчиками пальців підтримували циліндр, а V - палець поршень.
5. Після висихання шкіри лівою рукою охопити передпліччя дитини знизу
один палець - з однієї сторони, другий, п'ятий - з іншої) і злегка розтягнути шкіру.
6. Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралельно до
поверхні шкіри.
7. Голку під гострим кутом вколоти в товщу шкіри так, щоб занурився її зріз.
8. Лівою рукою натиснути на поршень і ввести 0,1 мл препарату туберкуліну. Біологічна активність 0,1 мл препарату відповідає 2 міжнародним туберкуліновим одиницям (2 ТО), що становить одну дозу.
|
|
|
9. Після утворення білуватого кольору інфільтрату, вийняти голку.
10. Стерильною ватною кулькою, змоченою у спирті, злегка (щоб не витиснути рідину, що розміщується близько до поверхні) протерти місце ін'єкції.
11. Відпрацьовану ватну кульку занурити у склянку з 3% розчином хлораміну.
12. Провести дезинфекцію шприца і голки після використання.
13. Порекомендувати дитині місце ін'єкції не мити під проточною водою, не бруднити, не розчісувати.
14. Порекомендувати дитині з'явитися в кабінет щеплень для оцінки результату проби через 72 години після введення розчину туберкуліну.
15. Оцінює пробу медична сестра, яка її виконувала, лікар-фтизіатр, який дав направлення на обстеження. За допомогою прозорої міліметрової лінійки слід виміряти і зареєструвати поперечний (відносно до повздовжньої осі руки) розмір інфільтрата. Гіперемію вимірюють лише в тих випадках, коли немає інфільтрата. Реакція вважається негативною, коли повністю відсутні інфільтрат і гіперемія, а залишився тільки слід від голки; сумнівною - при інфільтраті діаметром 2-4 мм або тільки гіперемії будь-якого розміру без інфільтрату діаметром 5 мм і більше. Розмір інфільтрату у дітей 17 мм і більше, а також везікуло-некротичні реакції, незалежно від розміру інфільтрата, слід оцінювати, як гіперергічну реакцію.
