Тривала соціально-політична нестабільність в Україні в умовах глобальної фінансово-економічної кризи призводить до подальшого загострення протиріч між особистими, суспільними й державними інтересами у боротьбі за владні повноваження, фінансові та матеріальні ресурси тощо. Як наслідок, посилюються зовнішні і внутрішні негативні інформаційні впливи на особисту, групову і масову свідомість, які деформують і руйнують механізми інформаційно-психологічного захисту кожної людини й суспільства в цілому. Тому виникає нагальна потреба кардинального вдосконалення й посилення цих механізмів, що мають забезпечити надійний захист та ефективну протидію негативним інформаційним впливам.
Головною ознакою позитивного соціального партнерства в суспільстві є злагода серед його членів. При порушенні принципів соціальної справедливості, моралі чи природних прав людини виникають передумови соціальної напруженості й агресії. Однак остання не обмежується тільки соціальними причинами. Важливе значення мають також особистісні, індивідуально-психологічні та навіть психопатологічні особливості різних людей. Дослідження показують, що існує певна категорія людей, для яких агресія проти суспільства або окремої особистості є природною життєвою потребою [12]. Першоджерелом цієї агресивності є сама людина як біологічна істота. Окрім того, агресивна активність може бути спровокована амбіційними інтересами задля прихованого досягнення політичної, економічної, релігійної або іншої мети. Таким чином, вирізняються біологічні, соціальні та амбіційні причини агресивної активності. Провідну роль у цій тріаді відіграє соціальний чинник, зважаючи на те, що справедливе соціальне партнерство консолідує більшість членів суспільства та робить його менш уразливим для негативного впливу агресивних особистостей й амбіційних зазіхань.
|
|
Максимально можлива соціальна злагода й керованість суспільства досягаються при зрозумілих цінностях, на які воно спирається, та загальноприйнятому векторі розвитку, що надає індивідуальну перспективу для кожної людини. Проте, українське суспільство перебуває в небезпечному конфлікті особистих, суспільних і державних інтересів. Загострення цього конфлікту пов'язане з інформаційним протиборством різних соціально-політичних сил, що становить пряму загрозу національній безпеці України.
Нині методи інформаційного моніторингу і регулювання соціальних відносин, якими мають володіти органи влади, набувають ключового значення для реалізації державної інформаційної політики щодо безпечного функціонування і сталого розвитку соціально-економічної системи. Саме інформація є найбільш ефективним ресурсом для управління соціально-економічними процесами, що приводить до вдосконалення й самих владних структур. У сучасних умовах доцільними є методи виховання й переконання щодо додержання законодавства в інформаційній сфері, захисту інформаційних прав і свобод, моральних і культурних цінностей тощо. За допомогою цих методів здійснюється цілеспрямований вплив на свідомість людей шляхом роз'яснення їхніх інформаційних прав та обов'язків, підвищення інтересу й заохочення до суспільне корисної діяльності, узгодження й коригування особистих, суспільних і державних інтересів. Найбільш актуальним є морально-етичне виховання, спрямоване на відродження духовності і суспільної моралі, зростання громадської культури, формування засад національної самоповаги і патріотизму, підтримку оптимістичної морально-психологічної атмосфери.
|
|
Серед розглянутих вище п'яти груп захисних заходів в інформаційно-психологічній сфері перші чотири в основному залежать від зовнішніх для людини умов, тобто від діяльності інших соціальних суб'єктів. П'ятий напрям залежить безпосередньо від самої особи. Тому потрібно заохочувати чи спонукати людину до особистого інформаційно-психологічного самозахисту.
Таким чином, розуміння особливостей і закономірностей негативного інформаційного впливу на людську свідомість стає не тільки обов'язковим елементом загальної людської культури, а й необхідною умовою для виживання і безпеки в сучасному світі. Людина, яка володіє цими знаннями, спроможна самостійно створити психологічний фільтр для інформаційних потоків, що впливають на її свідомість, сформувати установку на аналітичне і критичне відношення до будь-якої інформації, що надходить від зовнішнього середовища.