Основним завданням Служби є забезпечення доступу Клієнтів до якісних соціальних послуг та засобів індивідуальної профілактики

7. Служба відповідно до покладених на неї завдань надає:

7.1. Соціально-психологічні послуги шляхом:

проведення кваліфікованого консультування;

здійснення психодіагностики та психокорекції;

створення та підтримки діяльності груп взаємодопомоги та взаємопідтримки;

мотивування до зміни моделі поведінки з подальшим направленням Клієнтів до програм реабілітації та ресоціалізації;

здійснення соціального супроводу Клієнтів після їх реабілітації та ресоціалізації.

7.2. Соціально-педагогічні послуги шляхом:

проведення кваліфікованого консультування;

здійснення соціально-педагогічної діагностики та корекції;

організації та проведення навчання серед Клієнтів Служби за спеціально розробленою методикою;

сприяння у проходженні програм реабілітації та ресоціалізації Клієнтів;

сприяння формуванню у громадськості гуманного ставлення до Клієнтів.

7.3. Соціально-медичні послуги шляхом:

проведення кваліфікованого консультування;

проведення первинного медичного огляду, надання первинної долікарської допомоги та за необхідності перенаправлення для огляду до лікарів;

мотивування та направлення на тестування щодо виявлення ВІЛ-інфекції, обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом, проведення добровільного дотестового консультування, пов'язаного з ВІЛ-інфекцією;

мотивування та направлення споживачів ін'єкційних наркотиків до програм замісної терапії, а також сприяння в її отриманні (за потреби);

видачі презервативів, дезінфікувальних засобів, засобів санітарії та гігієни, обмін використаних шприців на нові стерильні (далі - засоби безпечної поведінки).

7.4. Інформаційні послуги шляхом надання:

інформаційних матеріалів (поліграфічна продукція, буклети, інформаційні листівки тощо);

інформації профілактичного змісту про проблеми зловживання психоактивними та наркотичними речовинами, про ВІЛ-інфекцію/СНІД, інфекції, що передаються статевим шляхом, туберкульоз, гепатити та інші шкідливі наслідки зловживання психоактивними речовинами, в тому числі через соціальну рекламу;

інформації про заходи зі зменшення шкоди від вживання психоактивних речовин та зниження ступеня небезпечної поведінки;

інформації про інші установи та організації, які забезпечують Клієнтів засобами безпечної поведінки, послугами з реабілітації та ресоціалізації, іншими послугами відповідно до потреб Клієнтів.

7.5. Юридичні послуги шляхом:

надання консультацій з питань чинного законодавства;

представництва та захисту прав та інтересів Клієнтів (у разі необхідності);

сприяння в оформленні документів, необхідних для розв'язання проблем та поліпшення складних життєвих обставин Клієнтів.

8. Утилізація використаних шприців, які обмінюють спеціалісти Служб, забезпечується державними та комунальними закладами охорони здоров'я відповідно до Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров'я щодо різних аспектів профілактики ВІЛ/СНІДу, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства охорони здоров'я України від 17.11.2006 за N 3925/760 (z1320-06), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2006 за N 1320/13194.

9. Клієнтами Служб можуть бути:

вживачі психоактивних речовин, які мають певні соціальні проблеми, але не мають шкідливих наслідків вживання психоактивних речовин та синдрому залежності;

вживачі психоактивних речовин, у тому числі ін'єкційним шляхом, які мають ВІЛ-інфекцію та залежність від вживання психоактивних речовин;

вживачі психоактивних речовин, у тому числі ін'єкційним шляхом, які мають ВІЛ-інфекцію та синдром залежності від психоактивних речовин, але на даний час утримуються від вживання та проходять програми реабілітації та ресоціалізації;

близьке оточення вживачів психоактивних речовин (родичі, друзі тощо), у тому числі споживачів ін'єкційних наркотиків.

10. Служба може працювати як у стаціонарному, так і в мобільному режимах (з виїздом на місце).

11. Керівником Служби є штатний спеціаліст Центру, який має відповідну підготовку та призначається наказом директора Центру.

13. До роботи Служби можуть залучатися спеціалісти, зокрема середній медичний персонал, лікарі (терапевт, інфекціоніст, нарколог, психотерапевт, фтизіатр, дерматовенеролог тощо), соціальні працівники, соціальні педагоги, психологи, юристи тощо, залежно від потреб Клієнтів.

У роботі Служби можуть брати участь волонтери, які пройшли відповідну підготовку, віком не молодше 18 років.

Керівник Служби, штатні працівники, залучені спеціалісти Центру та волонтери під час роботи з Клієнтами зобов'язані дотримуватись інструкції з техніки безпеки праці, що затверджується наказом директора Центру.

Видатки на оплату праці залучених спеціалістів обраховуються виходячи із середніх розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати), затверджених для аналогічних категорій працівників відповідних галузей, та відпрацьованого часу.

14. Діяльність Служби фінансується за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на реалізацію програм і заходів Центру, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

15. Керівник Служби, штатні працівники, залучені спеціалісти та волонтери Центру у межах своєї компетенції можуть взаємодіяти із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у сфері охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічними службами, органами внутрішніх справ МВС України, підприємствами, установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування та форми власності, громадськими організаціями тощо.

3.

Центр ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога" (далі - центр) є спеціалізованим закладом, в якому на добровільних засадах перебувають на реабілітації особи, що вживали наркотики і пройшли курс лікування у медичних закладах.

Мета діяльності центру - ресоціалізація наркозалежної молоді шляхом надання комплексу соціально-реабілітаційних та інших послуг, а також профілактична робота з молоддю.

3. Центр у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, міжнародними договорами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також положенням про нього.

4. Центр утворюється:

місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, громадськими, благодійними, релігійними організаціями як неприбуткова організація;

іншими юридичними особами (які не фінансуються за рахунок бюджетних коштів) та фізичними особами як благодійна організація.

Про утворення центру засновник (засновники) повідомляє структурний підрозділ у справах молоді та спорту відповідної держадміністрації за місцем реєстрації центру.

5. В установчих документах центру, крім положень, передбачених нормативно-правовими актами, відповідно до яких він створений, визначаються також основні правила внутрішнього розпорядку, права та обов'язки учасників соціально-реабілітаційного, профілактичного процесів, умови прийняття до центру і проведення реабілітації та соціальної адаптації.

Центр забезпечує конфіденційність інформації, яка стала відома його працівникам у процесі роботи (крім випадків, передбачених законодавством).

Відповідно до мети діяльності центр здійснює такі функції:

- створює умови для формування у наркозалежної молоді соціально безпечної поведінки;

- проводить психолого-педагогічне та медичне обстеження осіб, які звернулися до центру, вивчає їх психологічний і фізичний стан, умови життя у сім'ї, індивідуальні особливості та інтереси;

- забезпечує проживання та харчування наркозалежної молоді під час перебування у центрі;

- розробляє індивідуальні та групові програми реабілітації та соціально-психологічної адаптації наркозалежної молоді;

- проводить заходи щодо реабілітації та соціальної адаптації;

- організовує суспільно-корисну діяльність та дозвілля наркозалежної молоді;

- надає медичні, юридичні, психолого-педагогічні консультації;

- проводить профілактичну роботу серед молоді, схильної до вживання наркотиків;

- інформує населення про роботу центру, його програми, завдання, принципи діяльності.

Програма реабілітації формується центром відповідно до уніфікованих стандартів наркологічної допомоги населенню в лікувально-профілактичних закладах України, затверджених МОЗ.

7. Центр має право провадити виробничу діяльність (у тому числі організовувати підсобні господарства, виробничі цехи тощо), кошти від якої спрямовуються на здійснення функцій центру, залучати до цієї роботи та до інших видів суспільно-корисної діяльності наркозалежну молодь за її згодою.

8. Центр взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, охорони здоров'я, освіти, іншими установами та організаціями, а також із сім'ями наркозалежної молоді.

9. Майном центру є:

майно, необхідне для провадження діяльності, яке передано йому засновником (засновниками);

майно, придбане за рахунок власних коштів чи з використанням інших джерел, не заборонених законодавством;

майно, передане йому в користування юридичними та фізичними особами на добровільних засадах.

10. Джерелами фінансування центру можуть бути:

кошти, отримані від засновника (засновників);

кошти місцевих бюджетів (у разі, коли засновниками центру не є місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування);

благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

добровільні внески членів сім'ї наркозалежного;

кошти, отримані від госпрозрахункової діяльності відповідно до законодавства;

інші джерела, не заборонені законодавством.

11. Кошти центру використовуються виключно для здійснення його функцій та оплати праці працівників центру.

12. Працівниками центру є штатні спеціалісти (педагоги, психологи, лікарі, соціальні працівники), умови праці яких, прийняття на роботу та звільнення з роботи регулюються

законодавством про працю. У разі потреби центр може залучати до роботи інших фахівців

на договірній основі.

13. Керівництво роботою центру здійснює керівник (керівний орган), компетенція і порядок призначення (формування) якого визначається положенням про центр.

14. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.

4.

Актуальність проблеми наркоманії в Україні обумовлена цілим рядом факторів: соціальних, економічних, психологічних, біологічних. Наркоманія розглядається сьогодні як соціальна патологія. Фахівці вважають, що поширення наркоманії в Україні має наростаючий епідемічний характер: за останні роки спостерігається зростання кількості споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин, до того ж вік наркозалежної молоді має тенденцію до омолодження.

Станом на 01.07.2007 за даними Міністерства внутрішніх справ України зареєстровано більш ніж 170 тис. осіб, які допускали немедичне вживання наркотиків, більшість з них – молоді люди соціально активного віку.

Наркотична залежність – це хвороба. Поширення хвороби – чи не найбільша шкода, яку щодня несе незаконне вживання наркотиків у суспільстві. Проте є інші шкідливі наслідки: руйнування сімейних і дружніх стосунків; зростання злочинності, пов’язаної з наркотиками; великі витрати на лікування наркозалежності та інфекційних захворювань; втрата працездатності великої кількості молодих людей.

За оцінками експертів реальна чисельність наркоманів в Україні може сягати 450 тис. осіб у віці від 10 до 18 років. Частка наркоманів у структурі населення України у цьому віці складає 3,6%, що не може не позначитися на відновлюванні робочої сили.

Збільшується смертність від наркотиків серед підлітків. За даними Міністерства охорони здоров’я України за останні 10 років доля наркоманів серед школярів зросла в 6-8 разів, а смертність серед них від наркотиків за цей час зросла в 40 разів. Враховуючи, що переважна частина наркоманів не доживає до 30 років, можна стверджувати, що ця вікова група не дасть потомства, тобто не вступить у процес відтворення населення.

На долю осіб у віці від 14 до 29 років, притягнутих до кримінальної відповідальності за ст. 229 УК України, припадає 65% від загальної кількості притягнутих за цією статтею.

Поширення наркоманії у молодіжному середовищі підвищує загрозу ураження ВІЛ-інфекцією та захворювання на СНІД. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих – молоді люди віком від 20 до 39 років, при цьому постійно зростає кількість інфікованих дітей.

Проблеми для суспільства, пов’язані із незаконним вживанням наркотиків, включають:

-ризик для здоров’я, пов’язаний із передачею інфекцій ВІЛ, гепатитів В та С, туберкульозу;

-передчасна смертність внаслідок захворювань та передозування;

-ризик стати жертвою злочину, пов’язаного із наркотиками;

-використані шприци, з якими можна зіткнутись у під’їздах, на дитячих майданчиках;

-зменшення людей працездатного віку (переважна більшість ВІЛ-інфікованих молоді люди 20–39 років, тобто у віці розквіту фізичних, творчих і інтелектуальних сил);

-стигматизація та виключення із суспільного життя наркозалежних, а також їх близьких.

Протягом тривалого часу в нашому суспільстві було прийнято говорити про методи лікування наркоманії, при цьому враховувалися переважно медико-біологічні способи впливу на хворого. Але тільки медико-біологічних дій недостатньо. Обмеження роботи лише детоксикаційними заходами не є лікування у повному обсязі. Обов’язковою часткою є робота щодо ресоціалізації наркозалежної молоді, її психосоціальна реабілітація, адаптація до нових умов життя.