Загальні відомості

Методи імпульсної модуляції і демодуляції застосовують при передачі информації по фізичних повітряних і кабельних лініях, які мають смугу пропускання, що починається з 0 Гц, або деякої дуже низької граничної частоти. У випадку наявності гальванічного зв'язку між передавачем і приймачем можна передавати сигнали з постійною складовою. Якщо ж в каналі передачі є роздільні трансформатори, то застосовують спеціальні методи, які використовують для передачі сигнали, що не містять постійних складових, а на прийомі забезпечують їх відновлення. Як у першому, так і в другому випадках припускатимемо прямокутну форму сигналів на передачі, оскільки відновлення постійної складової, якщо це необхідно, не становить особливих труднощів.

Спотворення прямокутних імпульсів і викликана ними міжсимвольна інтерференція при цьому є достатньо малими. Для передачі в первинній смузі частот можно використовувати імпульси спеціальної форми й коректори сигналів на прийомі, які дають можливість зменшувати міжсимвольну інтерференцію і тим самим підвищити якість передачі. Ці методи використовуються для передавання повідомлень, що мають безперервну й дискретну форми.

Як переносник (несучу частоту) при імпульсній модуляції використовують послідовність імпульсів, яку можна описати виразом

x (t) = A 0 ,

(8.1)

де А ₀, t ₀, Т _о—відповідно амплітуда (висота), початкова фаза (зсув відносно вибраного початку відліку) і період проходження імпульсів x (t).

Залежно від вибраного модулювального параметра розрізняють такі види імпульсної модуляції: амплітудно-імпульсна (АІМ), широко-імпульсна (ШІМ) і часоімпульсна (ЧІМ), різновидами якої є фазоімпульсна (ФІМ) і частотно-імпульсна модуляції.

Можливі дискретні види фазо-імпульсної та частотно-імпульсної модуляції. До складних видів імпульсної модуляції належать дельта-модуляція (ДМ) та імпульсно-кодова модуляція (ІКМ).

Застосування ДМ та ІКМ пояснюється тим, що електричні сигнали, що надходять на вхід системи передачі інформації, залежно від характеру повідомлень і принципу дії первинних перетворювачів можуть мати аналогову й знакову форми. Крім того, під час передавання інформації і її оброблення часто потрібно проводити перетворення аналогових сигналів в знакові.

Періодична послідовність імпульсів несучої частоти характеризується такими параметрами: період проходження T_i (або тактова частота f_i = 1/ Т_i); амплітуда U ₀; тривалість імпульсів τ; положення (фаза) імпульсів відносно тактових точок t_i, шпаруватість q_ш = Т_i/τ.