Токсична дія СДОР на організм людини визначається наступними фізико-хімічними властивостями:
- агрегатним станом – (рідина, аерозоль), розчинністю у воді, жирах, швидкістю гідролізу, летністю, температурою кипіння, затвердіння, спалаху;
- шляхами надходження СДОР в організм – інгаляційний, через шкірний покрив та слизові оболонки, через шлунково-кишковий тракт, а також через опікові поверхні та рани. При будь-якому шляху надходження СДОР в організм людини можливі три види дії (рефлекторна, місцева та загально резорбтивна).
- метеорологічними умовами – напрямок та швидкість вітру, температура повітря та ґрунту, опади, вертикальна стійкість повітря.
Токсична концентрація СДОР в повітрі, в воді, продуктах харчування та інших середовищах визначається:
- гранично допустимою концентрацією (дозою) – найбільша кількість токсичної речовини, при якій симптоми отруєння не наступають;
- пороговою концентрацією (дозою) – найменша кількість токсичної речовини, яка викликає початкові симптоми отруєння;
- середньо смертельною дозою, яка викликає загибель 50,0% уражених LD50;
- абсолютно смертельною дозою, яка приводять до загибелі 100,0% уражених.