Історико-матеріалістична теорія

Историко-материалистическая (марксистська) теорія

Питанням походження держави й права у тому єдності присвячено одна з головних творів марксизму - працю Ф. Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності і держави", у зв'язку з дослідженнями Льюїса Р. Моргана (1884). Багато в чому джерело якої в матеріалі роботи Фрідріха Енгельса, є і відома лекція В.І. Леніна "Про державу", прочитана в 1919 р., де він писав, що "держава у разі технічно нескладне собою сили, ззовні нав'язаної суспільству". Держава є продукт суспільства до відомої щаблі розвитку." З'являючись з потреб суспільства, держава спочатку прагне забезпечити інтереси суспільства (наприклад, сході - зрошення великих площ землі) та від зовнішніх ворогів. [15,c.125]. Принаймні появи та накопичення грошових приватної власності, майнового розшарування суспільства до класи та розвитку класових протиріч держава стало пристосовуватися задля забезпечення інтересів економічно панівного меншини стосовно залежному іексплуатируемому більшості.

Марксове вчення про країну і в праві містить такі основні тези:

1) Держава право - завжди класові зі своєї сутності явища, тому є лише у класове суспільстві.

2) Вони виникають проблеми із розподілом суспільства до класи як об'єктивно необхідний результати їхньої боротьби, і громадського поділу праці. Розвиток держави й права обумовлюється, зрештою, виробничими відносинами: держава й право, володіючи відносної самостійністю, надає зворотний впливпопри всі сфери суспільства. Отже, по марксистської теорії безпосереднім підставою появи держави, визначальним його класову сутність, є певнасоциально-классовая структура суспільства, саме існуючі різні класи та його відносини: антагоністичні і неантагоністичні протиріччя, співробітництво, боротьба вплив чи нейтралітет.

Историко-материалистическая (не марксистська) теорія

Саме историко-материалистична теорія походження держави й права має під собою суворо наукові основи. З другого половини 1980-х і у 90-ті рр. у вітчизняній науці стався суттєвий зрушення до вивчення питань походження держави й права. Уисторико-материалистической концепції стали формуватися два підходу. Один - марксистський. Другий підхід - немарксистський, що виходить із те, що до виникнення держави й права наводять потреби удосконалення управління первісним суспільством, необхідність вирішувати "загальні справи". [7,c.115]. При уважному зіставленні обох матеріалістичних підходів можна побачити, що другий підхід принципово відрізняється від марксистського. головним чином, - критикою справи до зайвому перебільшенні ролі класів та класової боротьби, і утвердженню, - держава відімре зі зникненням класів, а існуватиме, поки взагалі існує людська цивілізація, тобто "вічно".

Критично оцінюючи деякі положення роботи Ф. Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності і держави", Г.Б.Венгеров спеціально підкреслює, "що це зовсім не применшує її конкретно-історичного значення, ролі, яку зіграла цю книжку у сенсі походження держави, загалом у історії духовного життя ХХ століття". І відносить до достовірним "матеріалістичний і діалектичний підхід до розвитку первісного суспільства, і навіть твердження про взаємозв'язку становлення класового й держави. Тому ця теорія можна назвати і класової теорією походження держави. Вважаючи помилковим "перебільшення ролі класів у створенні держави, особливо панівного класу", Г.Б.Венгеров підкреслює, що став саме марксистська "теорія виділила походження держави ті риси, що або були помітити у інших теоретичних уявленнях, або були свідомо закамуфльовані знов-таки на угоду певним ідеологічним уявленням та інтересам".

Можна вважати, що немарксистський підхідисторико-материалистической концепції розмірковує так, що виникненню держави й права наводять потреби удосконалення управління первісним суспільством, необхідність вирішувати "загальні справи".