Три зони забруднення в районі аварії на ХНО

Що таке ХНО?

Господарські об'єкти, при аваріях або руйнуванні яких можуть бути масові ураження людей тварин і рослин СДОР, називаються хімічно-небезпечними (ХНО).

До ХНО відносяться:

1. Підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегонної та інших видів видів промисловості;

2. Підприємства, оснащені холодильними установками, водопровідні станції та очисні споруди, які використовують аміак і хлор.

3. Залізничні станції та шляхи, якими перевозяться СДОР.

4. Склади і бази із запасами речовин для дезинфекції, дезинсекції та дератизації.

1. Склади і бази із запасами отрутохімікатів, які використовуються в сільському господарстві.

2. Військові об'єкти, на яких зберігаються, випробовуються чи обслуговуються бойові отруйні речовини.

Ступінь хімічно небезпеки

Ступінь хімічної небезпеки. Виділяють три ступені небезпечності об’єкту, яка залежить від кількості СДОР на ньому і виражається в тонах:

а) за хлором: 1-ступінь — 250 т і більше;

2-ступінь — 250-50 т;

3-ступінь — 50-0,8 т;

б) за аміаком: 1-ступінь — 2500 т і більше;

2-ступінь — 2500-500 т;

3-ступінь — 500-10 т.

Особливості дії СДОР при аваріях

СДОР при аваріях на ХНО мають наступні характеристики:

а) об’ємність дії, яка полягає в тому, що заражається не тільки територія в районі аварії, але і приземний повітряний простір;

б) здатність багатьох сполук проникати в організм через непошкоджені шкірні покриви, що зумовлює необхідність роботи медперсоналу в засобах захисту шкіри;

в) властивість викликати ураження на протязі певного, іноді досить тривалого, часу (дні, місяці).

Три зони забруднення в районі аварії на ХНО

Рекомендовано виділяти три зони в районі аварії на ХНО:

1) Зона руйнувань та сильного забруднення,

2) Зона помірного забруднення,

3) Чиста зона, безпечна.

Зона А охоплює всю забруднену територію (навіть тільки при підозрі на це). Доступ до неї суворо заборонений усім особам не приймаючих участь в рятувальних роботах.

Зона В містить пости для обеззаражування потерпілих. Величина її залежить в основному, від кількості потерпілих і величини катастрофи. Доступ до неї, окрім людей які безпосередньо приймають участь в рятувальних акціях, мають окремі працівники, які обслуговують пункти для обеззаражування (відповідно споряджені).

Зона С, це чиста і безпечна зона, цілком вільна від забруднення СДОР, вживаного оснащення, масок. У цій смузі повинні знаходитись пункти догоспітальної медичної допомоги, штаб рятувальних робіт, запаси необхідного оснащення, транспорт. Ця зона повинна бути розташована від сторони вітру і по можливості на підвищені, вище рівня самої катастрофи.