Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві

У період формування та розвитку ринкових відносин гострота проблеми підвищення рівня умов праці буде зростати, якщо не будуть прийняті дійові заходи щодо створення сприятливих умов їх формування.

Низькі темпи вдосконалення умов праці на виробництві потребують докорінної перебудови проводимої роботи, вдосконалення планування поліпшення умов праці.

Планування роботи з охорони праці, поліпшення умов праці здійснюється в таких напрямах:

- розробка довгострокових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- розробка перспективних планів підприємства;

- поточних річних планів підприємств;

- оперативних.

При плануванні використовуються плани економічного і соціального розвитку підприємства, план організаційно-технічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на підвищення ефективності; матеріали атестації робочих місць за умовами праці; комплексні заходи по досягненню нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій тощо.

Істотне значення у системі планування роботи по забезпеченню безпеки праці на підприємстві має розробка розділу “охорона праці” колективного договору (угоди, трудового договору).

Основними напрямками роботи по поліпшенню умов праці є впровадження організаційних, технологічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів.

Організаційні заходи передбачають правильний вишкіл працівників, чітке та своєчасне проведення інструктажів та контролю знань з охорони праці, правильне планування робочих місць, дотримання ходу технологічного процесу.

Технологічними (інженерними) засобами і заходами є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів та засобів колективного захисту (огороджень, запобіжних пристроїв, блокування, сигналізації, системи дистанційного управління).

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають дослідження впливу виробничих чинників на людину та встановлення допустимих значень цих факторів на робочих місцях, а також визначення відповідності умов на робочих місцях вимогам нормативних документів.

Лікувально-профілактичні заходи передбачають попередній та періодичний медичні огляди працівників, безплатне забезпечення лікувально-профілактичного харчування.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і соціальні результати виробництва.

До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.

Сприятливі умови забезпечують підвищення продуктивності праці як за рахунок інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивного (підвищення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних витрат за тимчасовою працездатність та виробничим травматизмом).

Зростання продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої якості виробничої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зниженню собівартості продукції.

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%[1].

Поліпшення умов і впровадження заходів по забезпеченню безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами “важкі і несприятливі умови” звільняється в промисловості до 20% усіх вивільнених, а в будівництві – понад 25%.

Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і соціальними результатами.

Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням витрат робочого часу, обумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням ефективності використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.

Несприятливі умови приводять до зворотніх результатів: різних форм та ступенів втомленості працівників, функціонального напруження організму.

До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з введенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників.

До позитивних соціальних результатів можна віднести ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров’я людини та розвиток її особистості; стан здоров’я, ставлення до праці, соціальну активність, максимальне задоволення однією з найважливіших потреб людини – потреби в сприятливих умовах і безпосередньо пов’язаної з цим потреби в змістовній, творчій, високопродуктивній праці, зміцнення здоров’я.

Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, зацікавленості в праці, зниження трудової дисципліни, зростання плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці.

Для оцінки результатів заходів з поліпшення умов та охорони праці згідно з Методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці1, запропоновані чотири групи показників:

- зміна стану умов і охорони праці;

- соціальні;

- соціально-економічні;

- економічні.