Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на АЕС

Відповідно до НРБУ-97 незапланована подія на будь-якому об'єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією кваліфікується як радіаційна аварія. Усі радіаційні аварії поділяються на дві групи:

(а) аварії, які не супроводжуються радіоактивним забрудненням виробничих приміщень, проммайданчику об'єкту та навколишнього середовища;

(б) аварії, наслідок яких відбувається радіоактивне забруднення середовища виробничої діяльності і проживання людей. 8. Радіаційний і хімічний захист.

Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

“Положенням про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи”, затвердженим Указом Президента України від 28.10.1996р. № 1005/96, на вищеназваний центральний орган виконавчої влади покладається забезпечення впровадження у життя державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення від надзвичайних ситуації, запобігання цим ситуаціям та ліквідації їх наслідків. Згідно розділу 4 цього Положення: МНС України відповідно до покладених на нього завдань “організовує фінансове, матеріальне і технічне забезпечення аварійно-рятувальних та інших підпорядкованих спеціалізованих формувань”.При виникнення аварії на РНО реалізуються наступні захисні заходи:

- оповіщення та укриття людей; проведення йодної профілактики; використання засобів індивідуального захисту; надання медичної допомоги;. зонування забрудненої території

Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки.

Основні радіаційно небезпечні об'єкти, їх характеристика, причини аварій на них. Медичні наслідки опромінення населення (персонал) при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.

ядерні боєприпаси, ядерне паливо та радіоактивні відходи атомної промисловості АЕС з енергетичними ядерними реакторами, дослідні ядерні реактори, підприємства іорганізації, що використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та у медичній практиці радіоактивні речовини, Основними причинами аварій на РНО є:

- помилки персоналу при експлуатації несправність та недосконалість конструкцій.

Санітарні втрати при цьому можуть становити від 22,0 до 33,0 % населення зони в середньому. Структура їх може бути наступною:

тяжко ушкодженні – 44,0% середньої тяжкості – 34,0% легко ураженні – 22,0%

1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.

2. Бета-, гамма-опроміненням радіоактивного аерозолю та газів, які поступають із зруйнованого реактора.

3. Зовнішнім забрудненням радіоактивними речовинами шкіри та слизових оболонок.

4. Проникнення радіонуклідів в середину організму інгаляційним чи аліментарним шляхом (інкорпорація)

При дозах опромінення 100 Бер і більше виникає гостра променева хвороба (ГПХ) різних ступенів тяжкості:

І – легкий ступінь – 100 – 200 Бер; ІІ – середній ступінь – 200 – 400 Бер; ІІІ – тяжкий ступінь – 400 – 600 Бер; ІV – вкрай тяжкий ступінь – 600 – 1000 Бер

Крім ГПХ можливе виникнення радіаційних уражень шкіри та слизових оболонок від легкої еритеми до глибоких некрозів. В подальшому можливий розвиток віддалених наслідків:

- захворювання крові (лейкози та ін.); - порушення імунітету; - порушення морфології та функції щитовидної залози; - збільшення частоти новоутворень (пухлин); - порушення системи згортання крові; - генетичні наслідки та несприятливий перебіг вагітності; - вегетативно-судинна нестійкість, ендокринні захворювання, мозкові та судинні кризи, передчасне старіння тощо.