Матеріл до лекції

Державна політика в галузі сім’ї – це дії держави, спрямовані на вирішення проблем сім’ї.

Основні пріоритети державної сімейної політики:

· Стабілізація сім’ї, зниження розлучень..

· Підняття престижу сім’ї.

· Забезпечення народження та виховання здорового покоління.

Напрями реалізації сімейної політики:

· Законодавче забезпечення.

· Економічні заходи.

· Соціально-психологічна допомога сім’ї.

Державна політика щодо підтримки родини знайшла своє відображення у низці законів, законодавчо-правових актів: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (№2558-111 від 21.06.20001), Закон України «Про охорону дитинства» (24.06.2001), Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям»; національних програмах: «Про поліпшення становища молодих жінок, сімї», «Про попередження насильства у сімї», «Про порядок надання адресної соціальної допомоги окремим категоріям малозабезпечених сімей», «Соціальний супровід неблагополучних сімей» (2002р.) тощо.

Державна підтримка дітей, позбавлених батьківського піклування будується на дотриманні таких законів як: Конституція України, Кодекс про шлюб та сімю, Закони України «Про освіту», «Про державну допомогу сімям з дітьми», а також низка Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України: «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» (1994р.), «Про затвердження Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами проживання у сімях усиновителів» (1996р.), а також відомчі документи: «Положення про дитячий будинок сімейного типу» (1994р.), «Положення про навчально-виховні заклади для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» (1993р.), «Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України» (1996р.) та інші.

Семінарське заняття 1.2.