Узагальнюючі показники ефективності використання потенціалу підприємства

Узагальнюючий показник ефективності ресурсів підприємства, що застосовується, можна визначити, користуючись формулою:

Е_зр= Р / Ч+(Ф_ос+Ф_об)*К_пвп,

де Е_зр – ефективність ресурсів, що застосовуються; Р – чиста продукція за зіставними цінами (обсяг реалізації у звітному році продукції за вирахуванням матеріальних витрат, плати за ресурси, відсотків за кредит); Ч – чисельність працівників підприємства; Ф_ос – середньорічний обсяг ОВФ за відновною вартістю; Ф_об – вартість оборотних фондів підприємства; К_пвп – коефіцієнт повних витрат праці. Узагальнюючим показником ефективності ресурсів, що споживаються, може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво (собівартість виготовлення певних виробів). До собівартості продукції ресурсів, що споживаються, включаються у формі оплати праці (персонал), амортизаційних відрахувань (ОФ) і вартість матеріальних ресурсів (оборотні фонди). До найважливіших узагальнюючих показників ефективності підприємства відноситься частка приросту обсягу продукції, що виробляється, за рахунок інтенсивних чинників. Це зумовлюється тим, що в сучасних умовах господарювання економічно і соціально вигідним є не екстенсивний (шляхом збільшення обсягу ресурсів, що застосовуються), а інтенсивний (за рахунок кращого використання наявних ресурсів) розвиток підприємства. Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва підприємства можна визначити за формулою:

∆Ов_інт = 100(1-∆Р / ∆Ов),

де ∆Ов_інт – частка приросту обсягу продукції, що зумовлена інтенсифікацією виробництва підприємства, %; ∆Р – приріст ресурсів, що використовується, за певний період, %; ∆Ов – приріст обсягу виробництва продукції за певний період, %. Сферою визначення і постійного контролю повинен бути охоплений також показник загальної рентабельності підприємства, що визначається шляхом розрахунку відношення отриманого прибутку до обсягу вироблених фондів, що застосовуються. Щодо решти систем показників, то вони використовуються відповідно до наперед визначених метою вимірювання ефективності і напрямів застосування цих результатів. Існує дві загальні і постійно існуючі мети: виявлення, оцінка та узагальнення відносної ефективності вироблених підрозділів і діяльності функціональних ланок з наступним пошуком пріоритетних напрямів мотивації та реальних механізмів впливу на її позитивну динаміку у майбутньому; порівняння ступеня ефективності, досягнутого даним підприємством і його конкурентами на ринку, для недопущення зниження престижу і конкурентоспроможності у сфері бізнесу.