Визначити показники експлуатаційних властивостей автомобіля

3.1. Побудувати динамічну характеристику, графік прискорень та швидкісну характеристику розганяння автомобіля.

За допомогою побудованих графіків визначити показники тягово-швидкісних властивостей автомобіля: найбільший кут підйому, який може подолати автомобіль на кожній передачі при коефіцієнті опору коченню f = 0,02; максимальну швидкість, яку може розвинути автомобіль при русі по дорозі з коефіцієнтом опору коченню f = 0,02 та підйомом i = 0,03; шлях і час розганяння автомобіля до максимальної швидкості; максимальну швидкість, якої може досягти автомобіль на шляху 400 та 1000 м; найбільші прискорення автомобіля на кожній передачі.

3.2. Визначити показники гальмівних властивостей автомобіля: сповільнення j_сп та шлях гальмування S_г. Знайдені величини порівняти з вимогами ГОСТ 25478-82 “Автомобили грузовые и легковые, автобусы, автопоезда. Требования безопасности к техническому состоянию. Методы проверки” та зробити висновки щодо відповідності визначених величин j_сп та S_r вимогам цього стандарту.

3.3. Визначити залежність показників стійкості автомбіля – критичних швидкостей його руху з умови перекидання V_пер і з умови ковзання V_ковз на горизонтальному полотні дороги та на дорозі, обладнаній віражем, від радіуса повороту дороги R для значень радіусів повороту в межах 20...100 м. Побудувати графіки залежностей V_пер = f(R) та V_ковз = f(R). Зробити висновок про стійкість автомобіля та вплив віражу на його критичні швидкості.

3.4. Визначити залежність показника керованості автомобіля – його критичної швидкості з умови керованості V_кер від кута повороту керованих коліс q. Побудувати графік залежності V_кер = f(q). Зробити висновок про межі керованості автомобіля.

Визначити радіус повороту автомобіля при еластичних та при жорстких колесах і зробити висновок про повороткість автомобіля.

3.5. Визначити показники плавності ходу автомобіля: частоту вільних коливань підресорених ν_н і непідресорених ν_в мас; швидкість , прискорення , а також швидкість зміни прискорення коливань підресорених мас (при висоті нерівності Z₀ = 0,05 м).

Побудувати залежність резонансних швидкостей руху автомобіля від довжини нерівності S; за допомогою побудованого графіка знайти резонансні швидкості при довжині хвилі нерівності S = 0,3 м та S = 3,0 м.

3.6. Виконати спрощене креслення автомобіля (види справа, спереду та ззаду) у масштабі 1:40. На кресленні обов’язково указати габаритні розміри автомобіля, базу та колію передніх і задніх коліс.

Користуючися цим кресленням, визначити показники профільної прохідності автомобіля: дорожній просвіт під переднім h₁ та заднім h₂ мостами, передній l₁ та задній l₂ звиси, кути переднього γ₁ та заднього γ₂ звисів, поздовжній кут прохідності γ_позд, поздовжній R_позд та поперечний R_попер радіуси прохідності.

Знайти найбільші кути підйому, які автомобіль може подолати, з умови ковзання a_{max ковз} та з умови перекидання a_{max пер}; найбільші кути косогорів, на яких автомобіль з жорсткою підвіскою може втриматися без бокового ковзання b_{max ковз} та без перекидання вбік b_{max пер}.

Визначити показники опорної прохідності: коефіцієнт сили зчеплення коліс з полотном дороги К_j; тиск на опорну поверхню p₀ коліс кожної з осей; тиск на виступах рисунка протектора p_в.

Визначити, чи може автомобіль з умов опорної прохідності рухатися при f = 0,04; i = 0,06; j = 0,22.

3.7. Побудувати паливну характеристику усталеного руху автомобіля, що проектується, при його русі по дорозі з y = 0,02. За її допомогою визначити контрольну витрату палива Q_S та економічну швидкість V_eк руху автомобіля. Порівняти визначену контрольну витрату палива автомобілем, що проектується, з контрольною витратою палива автомобілів-аналогів, та зробити висновок щодо технічної досконалості автомобіля, що проектується.