2015-10-22
2719
Розвиток техніки землеробства. Ремесла і гірнича справа. У добу Середньовіччя у господарській діяльності людини домінує сільське господарство, де з ХІ ст. поширюється трипільна система землекористування. Починає зростати кількість міського населення, що було пов’язано з певним пожвавленням ремісничого виробництва та торгівлі.
Боротьба з феодалами та зростання конкуренції з боку селян, які тікали в міста, змушує ремісників об’єднуватись у цехи, в яких усіма правами користувалися лише майстри. Цех регламентував процес виробництва, тривалість робочого дня. ціни на готові вироби, кількість підмайстрів. Така жорстка регламентація була потрібна для того, щоб зрівняти у правах всіх майстрів. Цехи були феодальною формою організації ремесла.
З XІV ст. у Європі поширюється виробництво чавуну в доменних печах. Спочатку він вважався браком металургійного виробництва, але згодом ремісники навчилися використовувати його ливарні якості.
Зростання виробництва металу вимагало змін у гірничій справі, яка через виробничі особливості значно відрізнялася від усіх видів ремесел. Досвід праці гірників передавався з покоління у покоління. У ХІІІ–ХІV ст. у Чехії, Франції, Саксонії виникають гірничі містечка. Правила ведення гірничої справи були зафіксовані у спеціальних документах. Перший гірничий закон був прийнятий у Чехії 1249 р. королем Вацлавом для міста Йглави.
Наукові та технічні досягнення країн Близького і Далекого Сходу. Порох було винайдено у Китаї на початку нашої ери. З VІІ ст. у Візантії застосовували «грецький вогонь» – суміш сірки, смоли, селітри й лляної олії.
У ІІ ст. китаєць Чай Лунь винайшов папір. З Китаю технології його виробництва потрапили до Кореї, Японії, Індії, Середньої Азії, а у ХІ ст. – в Європу.
У ІХ ст. у Китаї починають друкувати з дошок не лише тексти, а також і малюнки (гравюри). В ХІ ст. коваль Бі Шин почав виготовляти ієрогліфи з глини, потім обпалював їх у печі й цими рухомими знаками набирав текст, з якого за допомогою фарби робив відтиски на папері. У Кореї в ХІІІ ст. друк було вдосконалено: замість глиняних літер почали використовувати бронзові. Поширення книгодрукування в Європі пов’язане з діяльністю німецького майстра Йоганна Гутенберга (1400–1468).
У китайському літописі ІІІ ст. є запис про використання компаса. У ХІІІ ст. у Візантії, а з ХІV ст. – у Таїланді поширюється виробництво оптичного скла. Це сприяло виготовленню окулярів, підзорної труби, мікроскопа та започаткуванню теоретичних основ оптики.
У ХІІІ ст. була видана енциклопедія Вінсента де Бове, яка познайомила європейців з геометрією Евкліда та астрономією Птолемея. Особливе місце серед учених Сходу того часу посідає філософ, математик, лікар, поет Ібн Сіна (Авіценна, близько 980–1037 рр.). Фундаментальні праці з математики, астрономії, фізики, ботаніки, географії, загальної геології, мінералогії, етнографії, історії створив учений-енциклопедист з Хорезму аль-Біруні. Особливе значення для розвитку мінералогії мала його праця «Збір відомостей про пізнання дорогоцінних мінералів».
Поява і розвиток мануфактур. Поява колоній в Америці, Азії та Африці була наслідком Великих географічних відкриттів. На межі ХV–ХVІ ст. купці й підприємці концентрують у себе значні фінансові ресурси, які надходили з колоній. Водночас поглиблюється розорення й обезземелювання селянства (огороджування в Англії у ХVІ ст.). Так поступово створювались умови для розвитку капіталістичного виробництва: наявність значних фінансових ресурсів і ринку вільних робочих рук.
Перші мануфактури в Європі з’явилися в Італії (ХІV ст.) і Німеччині (ХV ст.). Шляхи їх утворення були такі: а) об’єднання в одній майстерні ремісників різних спеціальностей – гетерогенна мануфактура (виробництво карет); б) об’єднання в одній майстерні ремісників однієї спеціальності – органічна мануфактура (виробництво голок). Вже у XVI–XVIІІ ст. суконні мануфактури, зброярні з’являються у всіх країнах Європи.
Основним двигуном у мануфактурному виробництві було водяне колесо. Його потужність становила декілька десятків кіловат, а швидкість – від 1 до 10 обертів за хвилину.
Розвиток гірничої справи був пов’язаний зі зростанням потреб у металі. Існували три способи розвідки родовищ: 1) штольня; 2) штольня й вертикальний шахтовий ствол; 3) штольня й шахтовий похилий ствол.
1550 р. німецький учений Георг Агрікола (1494–1555) видав працю «Про гірничу справу і металургію», яка понад 200 років була основним посібником для гірників у багатьох країнах Європи. 1627 р. на копальні у місті Банска-Штявниця у Словаччині вперше було застосовано порох для гірничих робіт, що дало змогу вивільнити 50 робітників.
У металургії з метою поліпшення якості та збільшення кількості металу для приведення в дію повітряних міхів починають застосовувати гідравлічні колеса. З 1627 р. у Німеччині починається використання дерев’яних міхів, які замінили шкіряні, а в Англії з 60-х рр. XVII ст. застосовують циліндричні повітряні нагнічувачі.
Винахідництво і перші машини. Розвиток природознавства. З ХІІІ ст. у європейських містах почали встановлювати на баштах годинники з однією стрілкою. Всі вони показували приблизний час. Переворот у цій справі був зроблений голландським математиком, астрономом, фізиком, механіком Християном Гюйгенсом (1620–1695). Він здійснював астрономічні дослідження, які потребували точного вимірювання часу. 1657 р. у якості регулятора стаціонарного годинника він використав маятник, а у переносних – пружинну спіраль.
У мануфактурний період значно зросла кількість винаходів. З’являється патентна справа. Перші привілеї, які охороняли права винахідників, були впроваджені в Англії у 1623 р., а згодом були прийняті й в інших країнах.
Одним з видатних винахідників доби пізнього Середньовіччя був Леонардо да Вінчі (1452–1519). Велике значення для розвитку науки того часу мало створення Міколаєм Коперніком (1473–1543) геліоцентричної системи світу. Галілео Галілей (1564–1642) зробив декілька відкриттів у галузі астрономії, які підтвердили геліоцентричну систему. Остаточно цей погляд на будову Сонячної системи ствердився у працях німецького астронома Йоганна Кеплера (1571–1630). Він відкрив закони руху планет. Великий англійський математик Ісаак Ньютон (1643–1727) сформулював їх з точки зору загальних законів руху матерії. Праці цих та багатьох інших учених заклали підвалини нових напрямів у розвитку науки.
Theme 1.2. The Technique of the middle ages. The science of the 17 – 18th centuries
In the 11–12th centuries in Western Europe and Russia a transition to a three-field system of agriculture took place: one field – for winter, the second – for spring crops, and the third – was under the steam. The role of horse breeding (feudal military service) increased. After the fall of Rome the cities in Europe declined. Their revival begins only from the 11th century.
The struggle against the feudal lords and increased competition from runaway peasants in towns forced the artisans of the same trade to unite into the craft guilds. All the rights in them enjoyed only masters, each of whom had their journeymen and apprentices. The craft guild regulated the production process, set the working hours, the number of apprentices, tricks. The guild was the feudal form of the craft organization.
The desire to increase the volume of production has led to technological changes in the industry. The height of the hearth has increased and it has become a domnitz. The raw blast process started to be replaced by a two-stage: unsuitable for casting iron ore was allowed, however, to the new facility and received iron. The first domains appeared in Europe in the 14th century. Increased production has resulted in changes in mining: in France, the Czech Republic and Saxony the mining towns emerged. Their life was regulated by the «Mining Law» (the first – in 1249).
The first gunpowder appeared in China at the beginning A.D. It consisted of potassium nitrate, sulfur and charcoal. In the 7th century in Byzantium the «Greek fire» was applied. In the 2nd century in China Chi Lun invented paper that in the 11th century came to Europe. Chinese blacksmith Bi Shin manufactured characters from clay, and then burned them in the oven. These characters were drawn typed text. In the 13th century in Korea instead of clay began to be used inlaid bronze letters. In the 15th century German I. Gutenberg first in Europe began to publish books in the manual printing press. In the 3rd century B.C. in China the compass was invented, which only in the 12th century appeared in Europe. The naturalist, mathematician, physician, poet of the early 11th century Ibn-Sina (Avicenna) (980–1037 approximately) expounding his views in philosophical and medical treatises. The most famous of these was «The Canon of Medicine», which for 500 years has been a guide for physicians. Of particular importance for the development of mineralogy was the work of the scholar and lexicographer from Khorezm al-Biruni «Gathering information about the knowledge of precious minerals».
In the 14–15th centuries wealthy guild masters, grown rich on trade with the colonies merchants turn into entrepreneurs, owners of factories – on the one side; and impoverished peasants – into wage workers – on the other. Unlike guilds on the manufactories there was a division of labor operations. Each worker performed only one action, thereby increasing in many times the volume of production. The main engine of the manufacturing production was water wheel. The first enterprises with wage labor emerged in the textile industry.
One of the greatest inventors of the late middle ages was Leonardo da Vinci (1452–1519). Of great importance for the development of science at that time was the creation of the heliocentric system of the world by Mikolaj Copernic (1473–1543). Galileo Galilei (1564–1642) made several discoveries in the field of astronomy. German astronomer Johann Kepler (1571–1630) discovered the laws of the planetary motion. The great English mathematician Isaac Newton (1643–1727) formulated them in terms of the general laws of matter`s motion. Proceedings of these and many other scientists laid the foundations for the new directions in the development of science.
