Засади сучасної концепції логістики

Вихідним пунктом для формулювання та розв'язання проблем логістики на сучасному етапі є ринкові вимоги, стратегія і структура виробництва. Головні аспекти матеріально-технічного постачання та збуту є об'єктами підвищеної зацікавленості дослідників. Причиною цього слугує зростаюча конкуренція з боку країн Південно-Східної Азії, особливо Японії, а також США, де відновилась увага до виробничої діяльності підприємств. Здебільшого попереднє виробництво, не враховуючи факторів попиту (що? де? коли? в якій формі? з якими характеристиками?), могло існувати тільки тому, що працювало на стабільний ринок. Однак сучасна ринкова кон'юнктура свідчить про такі зміни: зниження стабільності ринків; прагнення до диференціації продукції на пізнішій стадії виробництв; прагнення до виробництва найрізноманітніших товарів на основі максимально однотипних комплектуючих; використання вигод масового виробництва не на стадії складання, а на стадії виготовлення комплектувальних виробів; прагнення до максимального задоволення потреб клієнта на стадії вибору товару для виробництва. Все це вимагає гнучкості виробництва на цеховому рівні, що досягається як розширенням можливостей переналагоджування обладнання, так завдяки використанню методів організації виробництва для мінімізації запасів — системи "точно, своєчасно", системи Канбан.

Загалом відбувається зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь управління матеріальними потоками. На практиці це також означає зміщення акцентів у бік формування необхідної інформації чи відповідної організації виробництва на противагу дорогим резервним запасам. Згадані та інші подібні зміни пріоритетів, що мають позитивні наслідки, певною мірою відбуваються завдяки таким потенційним можливостям логістики.

логістика сприяє ринковому спрямуванню підприємства, зорієнтовує на пропозицію споживачам оптимального сервісу, сприяє еластичності і здатності адаптуватися до змін на ринку;

логістика зорієнтована на стимулювання продажу і сервісу при одночасній раціоналізації структури повних витрат, з усвідомленням значення відношення "витрати-користь" у всіх сферах підприємства;

логістика скерована на використання синергічних зв'язків і ефектів у цілій структурі логістичної системи;

логістика уможливлює розв 'язання проблем, що виникають в місцях стиків потоків товарів й інформації з іншими функціональними сферами під­приємства (маркетингом, виробництвом, фінансами, працею тощо);

логістика уможливлює та стимулює тенденції до інтеграції та ієрархізації цілей підприємства та у зв'язках з партнерами;

логістика зорієнтована на раціоналізацію організаційної системи підприємства і загального потоку матеріалів і товарів;

логістика стимулює зростання загальної ефективності господарювання.

За останні роки європейська індустрія досить сильно піддається впли­вові нових філософій і концепцій, які здебільшого започатковують і розви­вають на японських підприємствах. Серед них особливе місце посідає концепція гнучкого виробництва, характерні риси якої:

Ø максимальна децентралізація завдань і пряма відповідальність працівників;

Ø підвищення якості продукції;

Ø використання освоєного ступеня автоматизації;

Ø оволодіння достатнім комунікаційним та інформаційним досвідом.

Аналіз слабких сторін систем логістики свідчить про те, що причини більшості проблем залежать від поведінки працівників, а саме:

ü значна складність процесів, яка не може бути повною мірою освоєна працівником;

ü погані інформаційні зв'язки між окремими підрозділами і підприємствами за наявності зайвої інформації;

ü недостатня дисципліна в ланцюзі логістики при використанні системи оброблення даних;

ü недостатня кваліфікація персоналу;

ü відсутність інформації про наслідки помилкової поведінки працівників;

ü недостатня мотивація для співпраці між окремими підрозділами.

Такі проблеми спричиняють, з одного боку, тенденцію до простих, нерозгалужених організаційних форм і систем, а з іншого, — вказують на те, що не існує ніяких патентованих рецептів і стандартних рішень. Тому, формуючи концепцію логістики, слід враховувати специфічні особливості виробництв чи підприємств. В аспекті викладеного вартує уваги окреслені в [49, с. 35-36] засади сучасної концепції логістики:

1) логістика — концепція планування, керування, організування і кон­тролювання фізичного обігу товарів і їх інформаційних обумовленостей, що вимагає системного підходу;

2) товарні й інформаційні потоки створюють системи, які можна структурувати на різні джерела, фази, підсистеми тощо;

3) концепція логістики грунтується на взаємозалежних, тісних зв'язках у функціональному, структурному та інституціональному аспектах в процесі фізичного обігу товарів;

4) інтеграція реальних компонентів логістики (транспортування, складування, формування запасів, пакування, дії з обслуговування клієнтів тощо) знаходить відображення у створенні інтегрованих організаційних і інформаційно-регулювальних систем, що забезпечують і стимулюють досяг­нення поставлених цілей;

5) логістика полягає в орієнтації ефективності в системному розумінні, спираючись на комплексний аналіз та формування рівня і структури витрат, розглядаючи як центральний елемент відповідність рівня і якості надаваних послуг (швидкість, терміновість реалізації замовлення тощо);

6) логістика становить джерело формування нових потенціалів і здатності створення вартості і користі, забезпечуючи довготермінове зростання ефективності і успіху підприємства (стратегічний ефект логістики);

7) логістична концепція грунтується на реаліях ринку, оскільки будь-які дії чи рішення в сфері логістики повинні забезпечити орієнтацію на вимоги ринку та можливості його розвитку;

8) логістика становить "потенціал" і стратегічний інструмент маркетингу, формуючи компонент ринкової стратегії підприємства та детермінуючи його ефективність;

9) інтегровані логістичні структури мають динамічний характер, що забезпечує здатність пристосування підприємств до змін на ринку чи змін в економічних, організаційних і технічних умовах господарювання;

10) активний та інтеграційний аспект логістики проявляється в її координаційній функції, проникаючи в базові класичні сфери діяльності підприємства і в процес господарювання (координація стиків функцій і логістичних дій з іншими функціями підприємства);

11) логістика орієнтована на використання синергічних зв'язків та ефектів.

Основна проблематика у взаємозв'язках з партнерами викликана необхідністю:

Ø постачання за вимогою;

Ø діяльності за принципом "точно, своєчасно";

Ø забезпечення бездоганної якості ("нуль-дефектів");

Ø забезпечення належної товарної форми з точки зору логістичної придатності;

Ø оптимізації глибини і сегментування виробництва.

Ідентифікація місця логістики у формуванні вартості (корисності) то­вару чи послуги (рис. 2.1) для клієнта унаочнює першу важливу характеристику концепції логістики.

Друга характеристика грунтується па мисленні системними категоріями, що означає усунення предметно-функціональних "швів" в межах певної системи. Такий підхід не призводить до прийняття субоптимальних рішень, а навпаки — безумовно враховує взаємозалежність засобів і процесів у логістичних системах.

Конкретизація мислення системними категоріями породжує ще дві ознаки концепції логістики — мислення категоріями загальних витрат та ка­тегоріями обслуговування, їх зв'язок ілюструє рис. 2.2.

З рис. 2.2 видно, що вхід системи подає загальні логістичні витрати як суму витрат замовлення, транспортних, складських, пакувальних, інформаційних, витрат запасів, обслуговування, яка, переважно, не є безконфліктною. Розглянемо приклад, характерний для діяльності багатьох підприємств у ринковій економіці. Наявність великих матеріальних запасів дозволяє скоротити час для прийняття рішення про збільшення виробництва. Це водночас означає зайві витрати на утримання надлишкових запасів матеріалів і комплектувальних. З іншого боку, утримання малих запасів матеріальних цінностей може викликати вищі питомі транспортні витрати у постачанні. Тобто конфлікт цілей породжує адекватний конфлікт витрат, а це зумовлює необхідність мінімізації загальних витрат. Аналогічні цільові конфлікти можна знайти у виробничій логістиці стосовно глибини, серійності виробництва, у збутовій, транспортній логістиці, їх усунення вимагає прийняття оптимального рішення, яке дозволить виконати операцію з мінімальними витратами грошей або часу.

Вихід поданої на рис. 2.2 системи ідентифікує логістичне обслуговування— поставляння клієнту відповідного товару у відповідному стані у відповідне місце у відповідний час.

І, нарешті, п'ята характеристика концепції логістики є похідною від двох останніх: відношення виходу системи "логістичні послуги" до входу в систему "логістичні витрати" ідентифікує продуктивність логістичної системи. У широкому розумінні, оперуючи і якісними показниками, можна говорити про ефективність логістичних систем як функцію рівня прибутку від рівня логістичного обслуговування.

Досягнення в реалізації проектів логістики останніх років підтверджують зростаючу взаємозалежність виробництва і логістики. Виробництво вимагає інтенсивного впровадження логістики, оскільки вона необхідна тут не лише із суто технічного чи економіко-організаційного поглядів, але й з урахуванням соціальної сфери.