Логістичні системи та їх елементи, класифікація і структуризація ЛС

Логістична система — адаптивна система із зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції і операції, складається, переважно, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

Як логістичну систему можна розглядати промислове підприємство, торговельне підприємство, підприємство послуг, об'єднання підприємств, інфраструктуру міста, регіону, економіки окремої країни чи групи країн.

Під логістичною операцією слід розуміти відособлену сукупність дій, скеровану на перетворення матеріального та (чи) інформаційного потоку.

Традиційними логістичними операціями вважаються складування, транспортування, комплектація, навантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у виробничому процесі, а також збір, збереження та обробка даних інформаційного потоку тощо. Операції з грошовим потоком відповідають на сучасному етапі стандартним операціям із інформаційним потоком.

Агрегованішим поняттям стосовно логістичної операції виступає логістична функція як укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи. Такими основними "базовими" логістичними функціями сучасна теорія логістики вважає просторово-часову трансфор­мацію товарів (матеріалів) в постачанні, у виробництві, у збуті (дистрибуції), в межах яких учасники логістичного процесу виконують матеріальні і нематеріальні операції, пов'язані із переміщенням, складуванням, збережен­ням тощо. Тобто логістичні функції —це транспортування, складування, управління замовленнями, пакування, управління запасами тощо.

Матеріальний потік — об'єкт логістичних операцій та логістичних функцій — являє собою сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі та/чи дистрибуційні організації (підрозділи) до споживачів. Розглядаючи матеріальний потік стосовно різних логістичних систем як рух вантажів, деталей, інших товарно-матеріальних цінностей відповідно до процесу реалізації певних логістичних операцій та у конкретних часових координатах, приходимо до необхідності кількісної оцінки його за допомогою двох взаємопов'язаних показників: фізичного обсягу та інтервалу часу (тонн/рік, м3/міс.). В протилежному до матеріального потоку напрямі відбувається рух фінансового потоку.

Інформаційний потік відповідає матеріальному потоку і розгля­дається як сукупність повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями, які циркулюють в логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем. Ці та інші потоки можна об'єднати загальною назвою "логістичні потоки".

Логістичний ланцюг — це лінійно зінтегрована сукупність фізичних і юридичних осіб (постачальників, виробників, дистриб'юторів, транспортно-експедиційних організацій, складів загального користування тощо), які здійснюють логістичні операції з єдиною метою — щоб довести матеріальний потік від однієї логістичної системи до іншої (стосовно продукції виробничо-технічного призначення) чи до кінцевого споживача.

У взаємозв'язку з логістичним ланцюгом вирізняють такі три характеристики: логістичний канал, логістичний цикл та логістичний центр.

Логістичний канал як канал розподілу, збуту, руху товару є частково впорядкованою сукупністю посередників (дилерів, фірм транспортно-експедиційного обслуговування тощо) для доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

Час з моменту оформлення замовлення на постачання продукції до її доставляння на склади споживача визначає логістичний цикл.

Останні досягнення теорії та практики логістики призвели до формування так званих логістичних центрів, де одна юридична особа бере на себе виконання значної частини логістичних операцій (транспортування, складування, пакування, комісування, комплектація тощо). Досягається це, приміром, в транспортно-експедиційних організаціях завдяки наданню нових, раніше нехарактерних для них, логістичних функцій, таких як складування, комплектування тощо, їх централізацією на одному підприємстві.

Можна простежити шлях побудови логістичного ланцюга у логістичному каналі [55, с. 56]. Логістичний канал має охоплювати не тільки сферу виробництва, тобто її функціонування і внутрішній транспорт, але й інші ланки ланцюга, зокрема постачальників різних компонентів виробу й остаточний розподіл (рис. 2.7). Необхідним стає постійний контроль усього ланцюга, починаючи з виробника сировини і закінчуючи споживачем. Види взаємних відносин можуть бути різними залежно від відмінностей між постачальниками окремих компонентів, виробниками і споживачами.

З іншого боку, будь-яка організація може бути одночасно частиною кількох логістичних каналів, а це означає появу конкуренції логістичних ланцюгів, а не окремих, наприклад, виробників.

Новий, подовжений канал (див. рис. 2.8,2.9) значно складніший порівняно з внутрішнім каналом, що веде до виробництва. Кількість товарів і засобів, а також кількісні відносини дуже різноманітні на окремих етапах каналу. Це призводить до різноманітного попиту щодо частоти поставок, ефективності засобів, а також швидкості, якщо ступінь використання повинен зберігатися на задовільному рівні. Інше джерело проблем — це диференціація функцій, що існують у потоці. До початку виробництва функція, яку виконує канал, полягає в передачі товару вперед одним або декількома паралельними потоками або в об'єднанні необхідних до певного моменту компонентів. Ця частина потоку має властивість концентрування, на відміну від частини потоку, що діє після закінчення виробництва і яка має властивість розсіювання.

Уздовж кожного фізичного потоку завжди проходить інформаційний потік, що містить дані про товар і його місцезнаходження. Оскільки матеріальні потоки охоплюють зазвичай деяке число менших потоків, що зосереджуються в тому або іншому виробі (визначений процес може відбуватися в декілька етапів, перед тим як кінцевий виріб досягне споживача), окремі інформаційні ланцюги залежать один від одного.

Формування логістичних систем викликало появу терміна "логістичні витрати". Основу логістичних витрат становлять витрати на виконання логістичних операцій (складування, транспортування, пакування тощо). За своїм економічним змістом та чинними стандартами обліку логістичні витрати частково збігаються із витратами на виробництво, транспортування, обіг. У структурі логістичних витрат левову частку (близько 60%) становлять транспортно-заготівельні витрати, а також витрати на формування і утримання запасів. Формування логістичних витрат мотивує появу терміна "логістичний контролінг" — інтегрованої системи "логістика — контролінг".

Для впорядкування базової логістичної термінології приймемо за основу розуміння, що грунтується на тріаді понять: логістика, логістичне управління, логістична система (рис. 2.10).

У поданій тріаді логістика трактується як наука про дослідження з ме­тою побудови і організації логістичних процесів, логістичних ланцюгів, ланцюгів забезпечення. Логістичне управління за своєю суттю реалізує концепцію логістики як науки в реальних умовах, здійснюючи функції прийняття стратегій, планування, керування і контролю фізичних потоків та інформації з метою ефективного задоволення потреб споживача (клієнта). Грунтуючись на західноєвропейському досвіді ступеневої розбудови логістичного управління, воно здійснюється в певних окреслених межах, які і визначає логістична система. Отже, логістична система — це система, в якій здійснюється інтегроване переміщення матеріалів, продуктів та відповідної інформації, що уможливлює оптимізацію управління ланцюгом поставок.

Логістичні системи підрозділяються на типи і види. Нині відомі такі типи логістичних систем:

• макрологістична система — це система управління матеріальним потоком, що охоплює різні організації, що знаходяться і функціонують у реальному масштабі часу в різних регіонах країни або на міждержавному чи трансконтинентальному рівнях (іншими словами — дані системи формуються на рівні держави, міждержавних, міжреспубліканських, міжобласних зв'язків);

• мезологістична система — це система інтегрованого управління матеріальним потоком, що охоплює різні організації, що функціонують в одній галузі і, як правило, на позиціях партнерства.

• мікрологістична система — це система управління матеріальним потоком, організована в межах однієї організації. До мікрологістичних систем можна віднести різні підприємства, фірми, компанії, а також окремі підрозділи останніх.

Рис. 2.11. Класифікація Логістичних систем

У залежності від схеми організації руху матеріального потоку розрізняють наступні види Логістичних систем.

З прямими зв'язками. У даній логістичній системі матеріальний потік проходить від первинного джерела сировини через закупівлю до виробника і далі до кінцевого споживача без участі посередників (рис 2.12).

Ешелоновані. У системі такого виду матеріальний потік проводить від першоджерела сировини до виробника або від виробника до (кінцевого споживача тільки через посередника (рис. 2.13).

Гнучкі. У цих системах рух матеріального потоку може здійснюватися як за участю посередника, так і без нього (рис. 2.14).

Рис. 2.12 Принципова схема логістичної системи з прямими зв'язками

Рис. 2.13. Принципова схема ешелонованої логістичної системи.

ПС – першоджерело, ВР – виробник, ПОС – посередник, СП – споживач.

Рис. 2.14. Принципова схема гнучкої логістичної системи.