Зовнішньоторговельні операції з товарами

Класифікація торговельних операцій представлена на рис. 4.14.

Рис. 4.14 – Класифікація торговельних операцій у ЗЕД

Основні зовнішньоторговельні операції на платній основі:

§ Експорт – продаж товарів вітчизняними суб’єктами ЗЕД іноземним суб’єктам господарювання з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон України. Для цілей оподаткування експортом вважається продаж з обов’язковим перетинанням митного кордону.

§ Імпорт – це закупівля і ввезення іноземних товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого споживання підприємством-імпортером.

§ Реекспорт – це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також операції, при яких товари, що передаються, відправляються новому покупцю без завезення в реекспортуючу країну.

§ Реімпорт – це придбання і завезення з-за кордону раніше експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки (повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів, не реалізованих на аукціонах, та через консигнаційні склади)

§ Зустрічна торгівля – операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються

Види операцій зустрічної торгівлі

§ Бартер - операції безвалютного обміну товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару чи товарів без використання фінансового механізму взаємних розрахунків.

§ Комерційна компенсація – це операції, при яких партнери обмінюються товарною продукцією, враховуючи їх конкретну грошову вартість, а взаєморозрахунки здійснюють шляхом заліку взаємних вимог.

§ Зустрічні закупки – це операції, при яких продавець бере зобов'язання зустрічне придбати товари або продукцію у країни покупця. Така покупка не обов'язково може бути здійснена у самого партнера по даній угоді, може бути обумовлена покупка товарів у третьої особи, з якою будуть здійснені взаєморозрахунки у місцевій валюті.

§ Авансові закупки - операції, що передбачають укладання основного контракту, за яким частину вартості поставленого товару імпортер сплачує грошима, а іншу частину – зустрічною поставкою товарів, але цю зустрічну поставку він здійснює авансом, попередньо, тобто до основної поставки.

§ «Світч» - передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної закупівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій фірмі. Операції типу «світч» не є самостійною формою торгівлі, і тому вони застосовуються у поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі.

§ Викуп застарілої продукції – операція, в межах якої якщо експортер пропонує імпортеру придбати у нього нову техніку, то імпортер ставить обов'язковою умовою викуп у нього експортером застарілої техніки, яка має бути технікою того ж самого профілю.

§ Поставка на комплектацію – передбачає укладання двох зв'язаних контрактів: у першому контракті передбачається продаж комплектного устаткування; у другому – зустрічна поставка частини обладнання та приладів для комплектації цього устаткування.

§ Операції з давальницькою сировиною, або толінг, - постачання однією стороною сировини, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для їх подальшої переробки та/або складання і зворотну поставку готових виробів у власнику сировини.

§ Компенсаційні угоди – підприємство однієї країни, використовуючи обладнання, технологію, знання, послуги підприємства з іншої країни, модернізує або споруджує на своїй території промисловий об'єкт, продукцією якого і буде розраховуватись (зазвичай у кредит) за усе, надане їй цією країною

1. Підрядне кооперування;

2. Договірна спеціалізація;

3. Спільне виробництво;

4. Франчайзинг

Показник повного ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом реалізації продукції на експорт і витратами на її виробництво. При цьому з огляду на особливості українського валютного – законодавства чисельно економічний ефект експорту дорівнює:

(44)

де – виручка від реалізації експортної продукції на зовнішньому ринку, грн. по курсу НБУ або на дату фінансової звітності; – повні витрати на виробництво та реалізацію експортної продукції, грн.

Звідси показник повної ефективності експорту розраховується:

(45)

Нормативним значенням повної ефективності експорту є значення більше 1.

Для обґрунтування доцільності експорту слід порівняти показник ефективності експорту з показником ефективності виробництва та реалізації продукції на внутрішньому ринку:

(46)

де: – виручка від реалізації експортного товару на внутрішньому ринку, грн. у внутрішніх цінах; – витрати на виробництво та реалізацію експортної продукції на внутрішньому ринку, грн.

Показник бюджетної ефективності експорту характеризує вигідність реалізації товарів на зовнішньому ринку і визначається за формулою:

(47)

Експортна вартість (числівник) визначається як сума фактурних вартостей за винятком прямих накладних витрат в іноземній валюті, пов’язаних з реалізацією товару. Внутрішня вартість експортного товару розраховується як відпускна вартість товарів в оптових цінах з урахуванням накладних експортних витрат.

Якщо , то експорт вигідніший за реалізацію на внутрішньому ринку, якщо , то експорт є ефективним.

Зауважимо, що показник повної ефективності експорту являє собою добуток показників ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку та бюджетної ефективності експорту:

(48)

Отже зміну повної ефективності експортних операцій можна проаналізувати з огляду на вплив двох чинників – ефективності виробництва експортного товару та різниці цін на національному та зарубіжному (світовому) ринку (з урахуванням курсу валют). Послідовність розрахунків буде наступною:

(49)

(50)

На динаміку повної ефективності експорту впливають чинники зміни ефективності експорту окремих товарів або товарних груп та зміни товарної структури експорту. Оцінити вплив цих чинників дозволяє використання індексного методу – розрахунок індексів постійного та змінного складу та структурних зрушень.

Індекс змінного складу відображає вплив обох факторів – і зміни ефективності окремих товарів, і питомої ваги кожного товару в структурі експорту:

(51)

де – відповідно частка і-го товару у структурі експорту (у окремих авторів – частка витрат на і-й товар в структурі витрат на експорт) відповідно у базисному та звітному періодах.

Індекс постійного складу означає елімінування чинника структури експорту і показує зміну у повній ефективності експорту під впливом змін у ефективності експорту окремих видів експортних товарів:

(52)

Індекс структурних зрушень дозволяє оцінити вплив змін у структурі експорту на показник повної ефективності:

(53)

Показник ефекту імпорту споживчих товаріврозраховується як різниця між внутрішньою вартістю імпортної продукції , грн., та витратами на її придбання , грн. по курсу НБУ на дату оформлення ВМД.

(54)

Відповідний показник ефективності дорівнює:

(55)

Показник ефекту імпорту товарів виробничого призначення розраховується 1) як різниця між обсягом реалізації продукції, виготовленої на імпортному обладнанні , грн., і повними витратами на придбання та експлуатацію імпортного обладнання , грн.:

(56)

відповідна ефективність складає

(57)

або 2) як різниця між повними витратами на виготовлення (придбання) та використання товаром, альтернативним імпортному, , грн., та повними витратами на придбання та використання імпортного товару за весь період його служби, , грн.:

(58)

Економічний зміст показника економічного ефекту другого роду полягає у тому, що він показує фінансовий результат імпортера, якщо він придбає імпортну продукцію замість продукції, альтернативної імпортній. Якщо >0, то абсолютне значення даного показника оцінює обсяг прибутку, який може отримати потенційний імпортер, якщо він буде імпортувати продукцію, а не виготовляти її (купувати аналогічну продукцію вітчизняного виробництва), від’ємне значення показника свідчить про потенційний обсяг збитків при покупці імпортного товару замість вітчизняного аналогу.

Відповідна ефективність складає:

(59)

Якщо імпортне обладнання має аналоги то розраховується ціна байдужості. Ціна байдужості – це ціна, за якої імпортеру буде байдуже, який з двох товарів купувати. Саме ця ціна байдужості відіграватиме роль верхньої межі ціни товару і становитиме, таким чином, вартісну оцінку імпортного товару.

(60)

де - витрати на придбання вітчизняного обладнання, аналогічного імпортному, , - норма амортизації на повне відновлення відповідно вітчизняного та імпортного обладнання; - приріст річного обсягу реалізації продукції при використанні імпортного обладнання порівняно з вітчизняним, НВ; - зниження річних витрат (собівартості) виробництва в результаті використання імпортного обладнання, - зміна середньорічної вартості виробничих фондів імпортера, НВ, - норма дисконту.

Якщо імпортне обладнання не має аналогів, його вартісну оцінку можна розрахувати за формулою:

(61)

Міжнародний лізинг

Оренда – це фінансово-комерційна операція з надання однією стороною-власником майна (орендодавачем) іншій стороні (орендарю) у тимчасове володіння та користування або у виключне користування на встановлений строк майна за певну винагороду (орендну плату) на основі орендної угоди.

Види оренди в міжнародній та вітчизняній практиці представлені в табл. 4.23.

Таблиця 4.23