Лізингове фінансування

Лізинг – довготермінова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд тощо на підставі договору між орендодавцем і орендарем, що передбачає можливість їх викупу орендарем.

Лізинг є одним із способів ефективної інвестиційної діяльності, коли компанія, що має вільні фінансові кошти, може брати участь у фінансуванні підприємницьких проектів інших фірм, які не мають необхідних коштів для крупно масштабного фінансування цих проектів.

Об’єктами лізингу є рухоме і нерухоме майно, що належить за чинним класификатором до основних засобів, крім майна, забороненого до вільного продажу на ринку.

Суб’єктами лізингу є юридичні особи, що беруть участь у лізинговій операції: лізингодавець і лізингоодержувач.

З огляду на термін та повноту окупності окупності витрат лізингодавця всі лізингові операції поділяють на:

- оперативний лізинг – лізинг з неповною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна окуповуються лише частково за рахунок першого терміну оренди, по закінченні його майно передається в лізинг іншому клієнту. При цьому ризик псування чи втрати майна повністю лежить на лізингодавці;

- фінансовий лізинг – лізинг з повною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна, окуповуються повністю за перший термін оренди, і сума орендної плати забезпечує фіксований прибуток лізингодавцю.