Погляди Адама Сміта на природу інвестицій

Подальший розвиток теоретичних поглядів на причини прирощення ка­піталу тісно пов'язаний з працями А. Сміта. У книзі «Дослідження про при­роду та причину багатства народів» (1784) Адам Сміт (1723-1790) розглядає капітал як фактор виробництва і вводить поняття основного та оборотного капіталів та перераховує блага, з яких формується той та інший капітал. По суті А. Сміт говорить про інвестування, не вводячи при цьому самого цьо­го терміну. На його думку, капітал, що є в надлишку повинен залишатися в країні, а не вивозитись за її межі. А сам капітал розглядає, як блага, від якого людина очікує отримати дохід (за рахунок покращення землі, купівлі корис­них машин та обладнання, або інших подібних засобів виробництва, що за­безпечують дохід, прибуток без переходу від одного власника до іншого без подальшого обороту).

Також А. Сміт виводить чотири основних способи, якими краще викорис­товувати капітал на:

- добування сирого продукту, необхідного суспільству для задоволення своїх потреб та щорічного споживання;

- виготовлення та перероблення цього самого сирого продукту задля без­посереднього використання та споживання;

- для перевезення сирих або готових продуктів з тих місць, де вони є в над­лишку, в місця, де спостерігається їх нестача;

- на розподіл тих чи інших продуктів на малі партії, які відповідають по­требам їх споживачів.

Кожний з цих напрямів використання капіталу є суттєво необхідним, як для існування, так і для добробуту всього суспільства.

А. Сміт достатньо детально розглядає суть процесу інвестування, але без застосування при цьому самого терміна. Зокрема, він акцентує увагу на то­му, що надлишковий капітал у промисловій сфері має залишатися всереди­ні країни для подальшого розширення виробництва.