Основні напрямки діяльності підприємства

1. Вивчення ринку товарів, що передбачає комплексне дослідження рівня конкурентоспроможності продукції вимог споживачів, методів формування попиту і каналів просування товару.

2. Інноваційна діяльність - це здійснення нових науково-технічних розробок, конструкторсько-технологічна підготовка виробництва та обґрунтування інвестиційних ресурсів (капіталовкладень) для впровадження нововведень.

3. Виробнича діяльність, яка передбачає обґрунтування випуску продукції згідно з потребами ринку, формування маркетингових програм для кожного окремого ринку і виду продуктивного забезпечення виробництва необхідними штатними ресурсами і узгодження (балансування) виробничої програми і виробничої потужності.

4. Комерційна – пов’язана з рекламою, безпосередньою організацією збута продукції, розвитком системи товарних бірж і економічним стимулюванням покупців.

5. Після продажний сервіс устаткування, гарантійне технічне обслуговування і ремонт побутової техніки та машин і обладнання.

До інтегрованих видів діяльності належать:

· економічна;

· соціальна.

Економічна діяльність охоплює стратегічне та поточне планування, облік і звітність ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономічну діяльність та фінансову діяльність.

Соціальна діяльність пов’язана з підготовкою та підвищенням кваліфікації персоналу, соціальним захистом працівників та створенням належних умов праці та відпочинку.

Статут підприємства – це певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарства. В системі чітко сформульовані:

1. Назва і місцезнаходження підприємства.

2. Власник або засновник.

3. Цілі діяльності.

4. Орган управління.

5. Джерела і порядок формування майна.

6. Умови реорганізації і ліквідації.

Колективний договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією підприємства, яке використовує найману працю. Колективний договір визначає виробничі, економічні і трудові відносини з власником, умови оплати праці та соціального захисту працівників.

Види підприємств

Підприємства в Україні класифікуються за такими ознаками:

1) за метою і характером діяльності: комерційні і некомерційні;

2) за формою власності: приватні, колективні, державні, спільні;

3) за належністю капіталу: національні, іноземні і спільні;

4) за правовим статусом і формою господарювання: господарчі товариства, акціонерні товариства, ТЗОВ, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство, кооперативні підприємства, об’єднання товариств (асоціація, концерн, консорціум), одноосібні підприємства;

5) за галузевим та функціональним видом діяльності: промислові, будівельні, с/г, транспортні, торгівельні, торгівельно-посередницькі, страхові, лізингові, банківські, туристичні тощо;

6) за технологічною цілісністю і ступенем підпорядкування: головні (материнські), дочірні, філії, асоційовані;

7) за розміром та чисельністю працівників: малі підприємства - у будівництві до 200 чол.; у промисловості до 100 чоловік; торгівлі до 15 чол.; середні - підприємства до 500 чол.; великі - більше, ніж 500 чол.

Основними елементами ринкової інфраструктури є:

1. Комерційні і інформаційні центри.

2. Товарні, фондові та валютні біржі.

3. Комерційно-кредитні об’єкти.

4. Транспортна і складська мережа.

5. Система комунікацій.

Інфраструктура ринку – це сукупність установ, які здійснюють просування товару із сфери виробництва в сферу споживання.

Сутнісний зміст основних видів інтеграційних утворень підприємств:

- асоціація -договірне об’єднання підприємства з метою координації господарської діяльності;

- корпорація – також договірне об’єднання різних суб’єктів на основі інтеграції виробничих, науково-технічних і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень центральним органам управління;

- консорціум – це тимчасове об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети (реалізації великого інвестиційного проекту), Може бути не тільки національним, а й міжнародним.

- концерн – це інтеграція підприємств різних галузей економіки на основі єдності власності та контролю, втрата окремими підприємствами самостійності, і як правило фінансового підпорядкування;

- холдінг – об’єднання капіталів, яке безпосередньо не здійснює виробничу діяльність, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;

- фінансово-промислова група – створюється за рішенням уряду, складається із суб’єктів різних форм власності для реалізації державних програм.