1805 р. – заснування Харківського університету
1812 р. – війна Росії з наполеонівською Францією
1813–1835 рр. – селянський повстанський рух на Поділлі під керівництвом Устима Кармалюка
1815–1816 рр. – утворення таємної декабристської організації „Залізні персні” у Кам’янці-Подільському на чолі з В. Раєвським
1821 р. – „Малоросійське товариство” В. Лукашевича
1821 р. – утворення „Південного товариства” у Тульчині (на Поділлі) на чолі з П. Пестелем
1823 р. – утворення „Товариства об’єднаних слов’ян” у Новограді-Волинському на чолі з братами Андрієм і Петром Борисовими та Ю.Люблінським
1825 р., 14 грудня – повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі
1825 р. – поява першого пароплава на Дніпрі
1825 р., 29 грудня – 1826 р., 3 січня – повстання Чернігівського піхотного полку та його похід до Білої Церкви під керівництвом „Південного товариства” декабристів
1830–1831 рр. – польське повстання на Правобережній Україні
1833–1837 рр. – заснування та діяльність „Руської трійці” (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич)
1834 р. – заснування Київського університету
1837 р. – видання „Руською трійцею” альманаху „Русалка Дністрова”
1843–1844, 1848–1849 рр. – селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці
1845 р., грудень – 1847 рр., березень – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства)
1847–1848 рр. – проведення інвентарної реформи на Правобережній Україні (запровадження „Інвентарних правил”, якими регулювалися селянські повинності)
1848–1849 рр. – революція в Австрійській імперії („Весна народів”)
1848 р. – ліквідація кріпосного права в Східній Галичині і Буковині
1848–1851 рр. – діяльність першої української політичної організації – Головної руської ради у Львові
1853 р. – скасування панщини у Закарпатті
1853–1856 рр. – Кримська війна
1855 р. – повстання селян на Київщині (Київська козаччина)
1859 р., 11 жовтня – відкриття першої недільної школи у Києві
1861 р. – селянська (аграрна) реформа у Російській імперії, скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні
1861 р. – видання першого українського часопису „Основа” в Петербурзі; заснування першої громади в Києві
1863 р. – написання композитором М. Вербицьким музики до національного українського гімну на слова П. Чубинського „Ще не вмерла Україна” (вперше надрукований з нотами у 1865 р.)
1863 р. – Валуєвський циркуляр про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою, розгром Полтавської та Чернігівської громад
1863 р. – поширення на Правобережну Україну польського національно-визвольного повстання 1863 – 1864 рр.
1864 р. – земська, судова та освітня реформи в Російській імперії
1865 р. – відкриття Новоросійського університету в Одесі
1865 р. – будівництво залізниці Балта – Одеса
1860–1880-ті рр. – завершення промислового перевороту в Наддніпрянській Україні
1867 р. – конституційна реформа в Австрійській імперії, перетворення її на дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську імперію
1868 р. – заснування народовцями товариства „Просвіта” у Львові
1873 р. – заснування Літературно-наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ))
1873 р. – надання автономії Галичині
1874 р. – завершення військової реформи
1874 р. – початок „ходіння в народ” демократичної інтелігенції (народників)
1876 р. – Емський указ Олександра II про заборону друкувати літературу українською мовою в Російській імперії та ввозити її з-за кордону, ставити театральні вистави, концерти національною мовою
1877 р. – викриття поліцією Чигиринської змови, завершення „ходіння у народ”
1877 р. – початок першої масової еміграції західноукраїнського населення до США. До 1914 р. емігрувало близько 350 тис. українців
1887 р. – утворення цукрового синдикату – першого монополістичного об’єднання у Російській імперії
1890 р. – утворення Русько-української радикальної партії в Галичині (РУРП) (І. Франко, М. Павлик)
1891 р. – утворення „Братства тарасівців”
1897 р. – видання царським урядом указу про обмеження тривалості робочого дня – 11,5 год., встановлення вихідних та святкових днів
1898 (1903) р. – утворення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)
1899 р. – утворення в Галичині Української соціал-демократичної та Української національно-демократичної партій
1900 р. – створення Революційної української партії (РУП) (Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов) – першої української політичної партії в Наддніпрянській Україні
1900–1903 рр. – економічна криза в Російській імперії
1901–1904 рр. – утворення синдикатів у Наддніпрянській Україні: „Продвагон” (1901), „Продамет” (1902), „Трубопродажа” (1902), „Гвоздь” (1903), „Продвугілля” (1904)
1902 р., березень – квітень – селянські виступи у Полтавській та Харківській губерніях (150 тис. осіб)
1902 р. – перший розкол в РУП, утворення Української народної партії (УНП) (М. Міхновський)
1903 р. – вихід з РУП групи Б. Ярошевського і утворення нею Української соціалістичної партії (УСП)
1904 р. – утворення Української соціал-демократичної спілки („Спілки”)
1904 р. – утворення в Наддніпрянській Україні ліберальних партій: Української демократичної партії (УДП) та Української радикальної партій (УРП) (у 1905 р. об’єдналися в одну організацію – Українську демократично-радикальну партію (УДРП))
1905–1907 рр. – перша російська революція
1905 р. – створення перших профспілок на заводах і фабриках Наддніпрянської України
1905 р., жовтень – листопад – утворення в Україні рад робітничих депутатів (у жовтні – у Катеринославі, Києві; у листопаді – в Єнакієвому, Миколаєві, Одесі)
1905 р., 17 жовтня – підписання Миколою ІІ Маніфесту „Про удосконалення державного порядку”, що проголосив громадянські свободи (недоторканість особи, свобода совісті, друку, зборів, союзів) та скликання російського парламенту – Державної Думи
1905 р., грудень – збройні виступи робітників Катеринослава, Дебальцевого, Олександрівська, Харкова, Горлівки
1905 р. – трансформація РУП, її перетворення на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП)
1906–1911 рр. – столипінська аграрна реформа
1907 р. – утворення Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР)
1908 р. – утворення Товариства українських поступовців (ТУП)
1914 р. – масові демонстрації та політичні страйки в Україні проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка
1914 р., 19 липня (1 серпня) – початок Першої світової війни
1914 р., серпень – вересень – формування у Галичині українського добровольчого легіону (Українські січові стрільці, 2500 добровольців)
1914 р., 22 серпня – 1915 р., 21 червня – перебування Львова під владою російських військ
1916 р., 22 травня – 31 липня – Брусилівський прорив, захоплення російськими військами значної частини Галичини та Буковини