Структурна схема EWSD приведена на рисунку 5.5 і містить наступні підсистеми:
цифровий абонентський блок (DLU);
лінійна група (LTG);
комутаційне поле (SN);
керуючий пристрій мережі сигналізації по загальному каналу (CCNC);
координаційний процесор.
На блок-схемі також зображені зовнішній запам’ятовуючий пристрій (EM), термінал для експлуатації і техобслуговування (ОМТ), системна панель (SYP), буфер повідомлень (МВ) та центральний генератор тактової частоти (CCG).
Кожна підсистема має як найменш один власний мікропроцесор. З метою рівномірного розподілення навантаження і мінімізації потоків інформації між окремими підсистемами в EWSD використаний принцип розподіленого керування.
Абоненти підключаються в систему EWSD за допомогою цифрового абонентського блоку DLU. Блоки DLU встановлюються або на станції або на віддаленні від неї. Віддаленні DLU використовують в якості концентраторів.
Підключення DLU до лінійних груп LTG виконується за допомогою первинних цифрових систем передачі (PDC) зі швидкістю 2048 кбіт/с. З’єднувальні лінії до інших станцій або від них вмикаються в лінійні групи LTG.
Комутаційне поле з’єднує підсистеми LTG, CP i CCNC між собою. Воно забезпечує повнодоступність кожної LTG від (до) кожної LTG, CP або CCNC від кожної LTG, а в зворотньому напрямку - кожної LTG від CP чи CCNC.
Координаційний процесор 113 (СР 113) являє собою мультипроцесор, ємність якого нарощується модулями.