Захворювання щитоподібної залози

Захворювання щитоподібної залози часто супроводжуються її збільшенням, що називається зобом. Зоб може супроводжувати як гіпофункцію, так і гіперфункцію щитоподібної залози.

1.1 Дифузний токсичний зоб (хвороба Базедова) – в основі захворювання лежить гіперфункція щитоподібної залози, її гіперплазія та гіпертрофія.

Характеризується: збільшенням щитоподібної залози; витрішкуватістю; підвищенням основного обміну; гарячкою; тахікардією; тремтінням пальців рук; підвищенням психічної збудливості.

1.2 Гіпотиреоз (мікседема) –стан, зумовлений зниженням функціональної активності щитоподібної залози і нестачею її гормонів в організмі дорослого.

Характеризується: слизистим набряком білків, в'ялістю, загальмованістю, ослабленням розумової діяльності. При уродженій аплазії чи гіпоплазії розвивається кретинізм (проявляється відставанням в розумовому і фізичному розвитку, органічні ураження нервової системи тощо).

1.3 Ендемічний зоб – збільшення щитоподібної залози, викликане нестачею йоду в ґрунті та воді. Поширений серед населення Карпат, Альп, Гімалаїв, Анд та інших гірських районів. Частіше хворіють жінки. Маса залози збільшується (в нормі маса становить ~ 35гр). Якщо зоб розвивається в ранньому дитячому віці, то проявом його є ендемічний кретинізм.

Прищитоподібні залози

Прищитоподібні залози (glandulae parathyreoideae) розташовані на задніх поверхнях часток щитоподібної залози. Розрізняють 2 верхні та 2 нижні прищитоподібні залози. Форма – округла або овальна, загальна маса ~ 0,9 г. Виробляють паратгормон, який є антагоністом кальцитоніну щитоподібної залози. Залози регулюють обмін кальцію в організмі: паратгормон сприяє вивільненню кальцію із кісткової тканини і зворотному всмоктуванню його із дистальних канальців нефрона нирок. Це сприяє підвищенню рівня кальцію у плазмі крові. Кальцій відіграє важливу роль у функції збудливих структур. У нормі вміст кальцію у крові дорівнює 2,25-2,75ммоль/л. Концентрація паратгормону залежить від рівня кальцію в крові: при його зниженні продукція паратгормону збільшується, а при підвищенні – зменшується.