Мета роботи: 1. Поглибити знання про хвильові властивості світла.
2. Розглянути явище дифракції і її практичне застосування за допомогою дифракційної решітки.
2. На досліді познайомитися з дифракційними спектрами і експериментально визначити довжину хвиль світла.
Обладнання: - прилад для спостереження дифракційних спектрів
- дифракційна решітка;
- джерело світла.
Короткі теоретичні відомості:
Дифракція світла —це явище огинання світловими хвилями перешкоди і попадання їх в область геометричної тіні. Дифракція приводить до відхилення променів від початкового напрямку і до порушення закону прямолінійного розповсюдження світла.
Найбільш виразно дифракція спостерігається тоді, коли розміри перешкоди (або отвір,
або непрозорий диск) порівняний з довжиною
хвилі світла.
На явищі дифракції полягає дія дифракційної решітки, яка представляє звичайно прозору пластинку з нанесеним на ній рядом дуже вузьких паралельних прозорих
мал.1 і непрозорих смуг, які чергуються (мал.1).
|
|
Якщо ширина прозорих смуг дорівнює а, а ширина непрозорих смуг — b, то величина:
дифракційна називається періодом решітки і звичайно
решітка представляє соті долі міліметра.
лінза Припустимо, на дифракційну решітку (мал.2)
падають нормально світові проміні, які мають
хвильовий фронт, паралельний площині
решітки. В якусь мить часу він досягне
положення щілини решітки. За принципом
екран Гюйгенса-Френеля кожна точка фронту хвилі є
червоний. Р фіол. фіол червоний. самостійним джерелом вторинних
промінь пром. пром. промінь когерентних хвиль і тому починає
випромінювати світло під різними кутами
дифракції φ вліво и вправо,
Побічні центральний
максимуми максимум
мал.2 Тоді всі вторинні промені, дифраговані під
конкретним кутом φ, будуть збиратися в точці Р лінзи. Ми будемо спостерігати інтерференцію дифрагованих промінів.
Залежно від різниці ходу променів ∆r в точці Р промені, накладаються один на одного і дадуть максимум або мінімум світла. Максимум буде у випадк, коли:
,
де λ – довжина світової хвилі;
k – порядок максимуму (k=0 коли φ=0 – центральний максимум; k=1 – перший побічний максимум).
Це рівняння носить назву рівняння дифракційної решітки.
Якщо решітку освітлювати не монохроматичним, а білим світлом, то в межах одного і того ж максимума (к= const)
а червоний промінь сильніше дифрагує, ніж
фіолетовий. В результаті утворюється
дифракційний спектр у кожному побічному
максимумі з симетрично розташованими
лініями відносно центрального максимуму.
дифракційна В експериментальному пристрої
|
|
решітка параллельний пучок білого світла падає
нормально на дифракційну решітку, а
промеіні певної довжини хвилі λ,
дифраговані під кутом дифракції φ,
спостерігаються оком у точці Р у вигляді центральний яскравої лінії певного кольору
максимум Із умов максимуму:
мал.3 (центр шкали)
Оскільки відстань l від шкали до дифракційної решітки значно більша за відстань х від центру шкали до лінії, яка спостерігається, то
а з трикутника АОР:
Тоді розрахункова формула буде мати вигляд: