Тема: Власні особові назви

Мета: ознайомити студентів з історією походження імен та прізвищ; закріпити навички правопису прізвищ та конкретизувати особливості їх перекладу; розглянути правила творення імен по батькові.

1. Походження українських прізвищ та імен.

2. Фонетичні правила правопису іншомовних прізвищ українською мовою.

3. Основні правила відтворення українських прізвищ російською мовою.

4. Творення чоловічих та жіночих імен по батькові. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові.

5. Акт.

Реферат на тему: Історія походження вашого імені та прізвища.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

Додаткова література: 12, 17, 19, 21.

Методичні поради

У першому питанні необхідно зазначити, що система імен та прізвищ має своєрідну історію розвитку. Сучасні імена (Юрій, Олег, Тарас) кардинально відрізняються від імен, що використовувались у Київській Русі (Ратибор, Горислава, Ярополк). За способом утворення українські прізвища поділяються на чотири групи: ті, що утворились від імен (Іваненко, Степанчук); від місця проживання (Підмогильний, Задніпровський); від назви професії (Коваленко, Кухарчук); від фізичних та психологічних особливостей (Безбородько, Білоусенко). Мають українські прізвища і специфічну систему суфіксів: -енко, -єнко, -ук, -юк, -ишин, -ів, -їв та ін.

Вивчення другого, третього, четвертого питання безпосередньо пов’язані між собою. Розкриваючи ці питання, необхідно зупинитися на найголовніших правилах правопису слов’янських прізвищ, вказати на особливості їх відмінювання. Порівняти переклад українських прізвищ російською мовою і навпаки. Особливу увагу звернути на творення чоловічих і жіночих імен по батькові (Іванович – Іванівна, Савич (Савович) – Савівна).

Готуючись до п’ятого питання, слід звернути увагу на те, що акт – документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов’язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб.