Загальні вимоги до оформлення дипломної роботи

Дипломна робота повинна мати титульний аркуш, який оформлюється машинописним способом. Приклад оформлення титульного аркуша представлено в додатку Г.

Дипломна робота виконується на білому папері з одного боку аркуша форматом А4 (210 х 297 мм). Основні технічні вимоги щодо правильного оформлення дипломної роботи наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Таблиця Основні технічні вимоги до оформлення дипломних робіт

Рекомендований обсяг	90-100 сторінок без урахування списку використаних джерел та додатків. Допускається відхилення в межах +/- 10%
Шрифт текстового редактора	Times New Roman, розмір 14 мм
Інтервал	1,5 міжрядкові інтервали (29-30 рядків на сторінці)
Абзац	1,00 см
Береги (поля)	Зліва - 25 - 30 мм, справа – 10- 15 мм, зверху і знизу - 20 мм
Формат	Формат А4 -(210*297 мм)
Нумерація сторінок	Арабськими цифрами без знака №., має бути наскрізною (включаючи ілюстрації) і проставлятися у правому верхньому куті аркуша без крапки. Першою сторінкою є титульний аркуш, який входить до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, аркушах завдання та аркуші змісту номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок проставляється, починаючи зі другої сторінки «Вступу».
Таблиці, рисунки	Рисунки, зроблені у MS Word, потрібно згрупувати і подати як єдиний графічний об’єкт. Не допускаються скановані рисунки та таблиці. Розмір таблиць і рисунків не повинен бути менше або більше ширини тексту. У таблицях допускається використання шрифту текстового редактора 10мм-14мм, інтервал – 1,0.
Формули	Формули подають за допомогою вбудованого редактора формул MS Equation курсивом і нумерують з правого боку.
Посилання	Посилання на літературу в тексті слід давати в квадратних дужках, наприклад, [3, с. 35; 8, с. 56-59].

За бажанням студента дипломна робота може виконуватись в рукописному варіанті. Скорочення слів у тексті не допускається крім загальноприйнятих скорочень відповідно до Держстандарту України.

Найменування структурних частин (ЗМІСТ, ВСТУП, Назва розділу, Висновки та пропозиції; Список використаних джерел; Додатки) друкуються великими жирними літерами по центру. У кінці назв крапки не ставлять.

Заголовки підрозділів друкують з великої літери і з «червоного» рядка. Відстань між заголовками структурної частини та текстом підрозділу має дорівнювати 2 міжрядковим інтервалам. Перенесення слів в заголовках не допускається.

Кожен розділ починається з нової сторінки і нумерується арабськими цифрами. Підрозділи в межах розділів нумеруються теж арабськими цифрами, наприклад:

Рис. 3.1. Оформлення структурних частин дипломної роботи

Заголовок будь-якої зі структурних частин не може знаходитися в кінці аркуша, після нього мусять бути принаймні два рядки тексту, що знаходяться на відстані 5 мм від заголовка.

Перед заголовком залишається проміжок 30 мм від верхнього краю аркуша. Сам заголовок повинен бути розміщений по центру рядка і написаний великими літерами жирним шрифтом розміром 14 пунктів. Після заголовку пропускається один рядок.

Кожен розділ починається з нового аркуша. Підрозділи відповідних розділів (2.1; 3.2 тощо) продовжують текст попереднього підрозділу через 2 міжрядкові інтервали (за виключенням закінчення сторінки). Розділи та підрозділи позначаються арабськими цифрами. Назва всіх структурних підрозділів і розділів роботи виділяється жирним шрифтом.

Нумерація сторінок здійснюється у верхньому правому куті сторінки. Крапку після номера не ставлять. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, але номер на ньому не проставляється, як і на аркуші зі змістом, номер сторінок починається проставлятися з другої сторінки після заголовка «ВСТУП».

Структурний розділ дипломної роботи «Додатки» цифрами не нумеруються.

Таблиці повинні розміщуватися після посилання на них в тексті. Якщо в дипломній роботі таблиць більш ніж 2, то в посиланні на таблицю слово «таблиця» пишуть у повному вигляді (наприклад «таблиці 2.3»), у випадку посилення на таблиці у дужках – за скороченою формою (наприклад, табл. 2.3). Усі таблиці дипломної роботи нумеруються послідовно в межах розділу, наприклад, таблиця 1. 2. - друга таблиця першого розділу. Номер таблиці розміщують в правовому верхньому куті, вище назви таблиці. Слово «таблиця» та її порядковий номер виділяється курсивом. Назва таблиці вділяється напівжирним шрифтом (табл. 5.2). Кожна таблиця повинна мати назву, яка розміщується по центру сторінки, під номером таблиці. При перенесенні таблиці на другу сторінку, в правому верхньому куті цієї сторінки відповідно зазнається, яка таблиця перенесена (наприклад, Продовження табл. 1. 2).

Таблиця 5.2

Динаміка урожайності основних сільськогосподарських культур в ПСП «Нива», ц/га

Види с.-г. культур	Роки	2015 р. до 2000 р.
					+/-	%
Зернові та зернобобові – всього
в т.ч. оз. пшениця
оз. ячмінь
горох
Кукурудза на зерно
Соняшник

Розраховано автором за джерелом [261, с. 176]

Таблиці розміщуються в тексті таким чином, щоб їх можна було читати без повороту або з поворотом за стрілкою годинника.

Кожна таблиця повинна бути описана та проаналізована. Все це наводиться слідом за таблицею, починаючи словами: «Як видно із даних таблиці 1.2.» і далі аналізуються данні таблиці. На основі даних таблиці виконавець повинен зробити аргументовані висновки щодо характеру діяльності об’єкта, який досліджується.

Усі ілюстрації (фотографії, діаграми, графіки, схеми, креслення та інше) іменуються рисунками.

Рисунки і таблиці повинні розміщуватися після посилання на них в тексті роботи. По можливості рисунки потрібно розміщувати таким чином, щоб їх можна було розглядати без повороту роботи. Якщо таке розміщення неможливе, рисунки розташовують, так, щоб для їх розгляду потрібно було повернути роботу по годинниковій стрільці. Кожний рисунок повинен мати коротку назву, яка розміщується під малюнком, після його номера, наприклад «Рис. 1.1. Структура інновацій підприємств АПК України», тобто перший рисунок першого розділу. Назва рисунку виділяється напівжирним шрифтом.

Рис. 1.1. Структура інновацій підприємств АПК України, (за 2014р.), %

Формули звичайно розташовують окремими рядками, посередині рядка чи у середині текстових рядків. Нумерувати слід (арабськими цифрами справа від формули в межах розділу) найбільш вагомі формули, на які маються посилання в тексті в послідовному порядку. Після формули ставиться кома і розміщується пояснення символів, що входять у формулу, яка починається зі слова «де:».

Якщо таблиця або рисунок мають об’єм більше 2-х сторінок, допускається внесення їх до додатків, із аналізом фактичних даних за текстом.

Посилання. Для підтвердження власних доказів або для критичного розбору того чи іншого наукового твору слід приводити цифровий матеріал, цитати тощо. Використання цитати як текстового, так і цифрового характеру повинне супроводжуватися посиланням на літературне джерело за його порядковим номером у бібліографічному списку – наприклад [33, с. 12].

Список використаних літературних джерел (не менше 60) складає одну з істотних частин дипломної роботи і відображає самостійну роботу студента. Кожне літературне джерело повинне бути використано в роботі у вигляді цитат із відповідними порядковими посиланнями. Якщо те чи інше літературне джерело не було використано в дипломній роботі, то його не слід включати до списку використаних джерел. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники та науково-популярні книжки, газети, конспекти лекцій тощо. Якщо ж виникне необхідність у використанні таких джерел в дипломній роботі, то вони повинні бути приведені тільки в підрядкових посиланнях тексту.

Список використаних літературних джерел оформлюється в алфавітному порядку, враховуючи те, що прізвища авторів та назви літературних джерел, (якщо автор чи автори не зазначені, а лише зазначено під чиєю редакцією написано твір), розташовується згідно з алфавітом. Літературні джерела, написані з використанням латинського алфавіту слід розташовувати після переліку усіх джерел, написаних на мові дипломної роботи і теж у відповідному алфавітному порядку.

Перелік літературних джерел подається в алфавітному порядку за наступними правилами:

1) оформляти монографії, підручники і навчальні посібники, кількість авторів яких не перевищує три особи, потрібно так: Прізвище та ініціали автора. Назва. – Місце видання: Видавництво, рік. – загальна кількість сторінок.;

2) якщо кількість авторів монографій, підручників і навчальних посібників більше трьох, то книга йде за редакцією і оформляється так: Назва / За ред. (ініціали та прізвище). – Місце видання: Видавництво, рік. – загальна кількість сторінок.;

3) якщо використовується стаття з журналу або газети, то вона оформляється так: Прізвище та ініціали автора. Назва статті/ Ініціали і прізвища авторів // Назва журналу (або газети). – рік. – номер. – сторінки статті.;

4) назву місця видання наводять повністю у називному відмінку, за винятком міст: Київ (- К.:), Москва (- М.:), Санкт-Петербург (- СПб.:), перед назвою міста ставиться тире, а після - двокрапка.

Усі видання колективного автора, найменування якого змінювались, припускається описувати під його останньою офіційною назвою.

Більш детальніший приклад оформлення списку використаних літературних джерел представлений у додатку Д.

ДОДАТКИ є продовженням дипломної роботи. Вся інформація, подана у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм статистичної, податкової, спеціальної та фінансової звітності, яка не ввійшла до складу основної частини роботи, але яку студент вважає за доцільне вмістити у дипломну роботу, входить до складу додатків.

До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття теми роботи, а саме: окремі первинні документи, облікові регістри, форми звітності, схеми, таблиці, діаграми, графіки, звітність.

Додатки розміщуються після списку використаних літературних джерел. Всі додатки повинні бути пронумеровані наскрізною нумерацією у порядку посилання на них в тексті роботи. Посилання на додатки у тексті обов’язкові. Додатки нумеруються у правому верхньому куті, і позначаються великими буквами українського алфавіту, крім букв Г,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад Додаток А. Перед додатками повинен бути аркуш зі словом «ДОДАТКИ», розташованим на середині аркуша.