Тема: Визначення обсягу вибірки та прогнозного обсягу продажу товару

1. Визначення обсягу вибірки.

2. Визначення величини прогнозного обсягу продажу товару.

1. При визначенні обсягу вибірки можуть використовуватись два основних методи: повторна і безповторна вибірки. Безповторним називають вибір, коли респондент відбирається випадково і другий раз вже не опитується. При повторній вибірці один і той самий респондент може бути опитаний декілька разів.

Для повторної вибірки обсяг вибірки визначають за формулою:

t – коефіцієнт довіри, що залежить від ймовірності, з якою гарантується розмір граничної помилки.

Найчастіше у розрахунках спираються на ймовірність 95,4%, коли коефіцієнт довіри t = 2, або на ймовірність 99,7%, коли коефіцієнт довіри t = 3.

σ – середньоквадратичне відхилення ознаки у вибірці.

Δ – допустима похибка, %. Як правило, допустима похибка становить 2 – 5%.

Зазначена формула використовується тоді, коли за результатами попередніх досліджень відома величина дисперсії вибірки.

Коли на поставлене запитання існує лише два варіанти відповіді, які виражаються у відсотках, обсяг вибірки визначається за формулою:

w – частка одиниць, які мають певне значення досліджуваної ознаки, %.

У випадку безповторної вибірки, обсяг вибірки обчислюється:

N – обсяг сукупності (наприклад, чисельність жителів регіону)

2. Очікуване значення продажу збуту методом стандартного розподілу ймовірностей розраховується:

О – оптимістичний прогноз продажу;

Р – песимістичний прогноз продажу;

М – найбільш ймовірний прогноз продажу.

Ймовірність покупки розраховується за формулою:

N – загальне число респондентів у вибірковій сукупності;

n_i – число респондентів, що вибрали і-тий варіант відповіді;

W_i – ваговий коефіцієнт, присвоєний і-тому варіанту відповіді.

Тема: Процес маркетингового дослідження

1. Етапи маркетингового дослідження.

2. Інструменти дослідження.

1. Процес маркетингового дослідження складається з чотирьох етапів:

1. виявлення проблеми та визначення цілей дослідження;

2. розробка плану дослідження;

3. реалізація плану дослідження;

4. обробка та опрацювання отриманих результатів.

Часто найскладнішим етапом процесу дослідження є формулювання проблеми та мети дослідження. Помилково визначена проблема дослідження призводить до проведення непотрібних для фірми досліджень, нераціональних втрат грошей та часу. Після остаточного визначення проблеми менеджер повинен сформувати цілі дослідження. Існує три типи маркетингових досліджень. Метою пошукового дослідження є збирання попередньої інформації, яка допоможе сформулювати проблему та орієнтовно визначити можливі шляхи її вирішення. Описове дослідження проводиться для того, щоб вивчати ринковий потенціал товару або демографічні характеристики та смаки споживачів. Мета причинного дослідження – перевірка гіпотез про причинно-наслідкові зв’язки (наприклад, чи зменшення ціни на товар на 10% призведе до зростання попиту та компенсуватиме втрату прибутку внаслідок зменшення ціни товару).

На другому етапі приймають рішення про те, яка інформація необхідна, розробляють план найбільш ефективного збору цієї інформації. В плані вказуються джерела вторинної інформації (комерційні джерела, інтерактивні бази даних та Інтернет), описуються методи збирання інформації (опитування, спостереження, експеримент), план складання вибірки та інструменти, які будуть використовуватися для збирання нових даних.

Вибірка – це частина населення, підібрана таким чином, щоб представляти все населення в цілому. При визначення вибірки потрібно відповісти на такі питання:

1. Кого потрібно опитувати (одиниця вибірки) (наприклад при дослідженні процесу прийняття рішення про купівлю автомобіля кого потрібно опитувати: чоловіка, жінку, членів родини, продавців автосалону чи їх усіх?).

2. Скільки людей потрібно опитати (обсяг вибірки). Чим більший обсяг вибірки, тим достовірніші результати, однак більша вартість дослідження.

3. За яким критерієм потрібно включати людей до вибірки (структура вибірки). Люди можуть бути включені до вибірки випадковим чином, або дослідник сам вибирає представників населення, які будуть досліджуватися.

Далі дослідник переходить до реалізації плану маркетингових досліджень. На цьому етапі йде збирання, обробка та аналіз інформації. На цьому етапі дослідник повинен перевірити достовірність відповідей і коректність заповнення анкет. Потім результати зводяться у таблиці та обраховуються статистичні показники.

На етапі обробки та опрацювання результатів дослідник повинен розтлумачити отримані результати, зробити висновки і доповісти їх керівництву.

2. Під час збирання первинних даних дослідник може вибрати один із двох основних інструментів дослідження – анкету або механічні засоби. Найпоширенішим інструментом дослідження є анкета. В процесі підготовки анкети дослідник повинен в першу чергу визначити, які питання потрібно задати. Дуже важливою є форма, в якій задаються запитання. Закриті питання вже містять можливі варіанти відповіді, респондент має лише вибрати один із них. На відкрите питання людина має сама сформулювати відповідь. До закритих питань належать:

1. Альтернативні – питання, що дозволяють зробити вибір варіанта відповіді з двох або трьох альтернативних («так», «ні», «не знаю»).

2. Питання з вибірковими твердженнями (респондент обирає варіант відповіді з декількох запропонованих).

3. Питання за шкалою Лайкерта дають змогу висловити ступінь згоди чи незгоди із запропонованими твердженнями («цілком згоден», «згоден», «частково згоден», «не згоден»).

4. Семантичний диференціал – тип питання, що становить собою 5-7-розмірну шкалу, межами якої є біполярні твердження (наприклад, оцініть якість товару за 5-бальною шкалою, де 1 бал – низька, 5 балів - висока).

5. Шкала важливості – тип питання, при якому опитуваний визначає ступінь важливості запропонованого йому твердження («важливий», «загалом важливий», «не дуже важливий», «зовсім не важливий»).

6. Оціночна шкала – тип питання, що передбачає кількісну оцінку запропонованого твердження (в балах) (наприклад, нижчий бал – «1», вищий бал – «5»).

Складаючи анкету, дослідники повинні приділяти увагу формулюванню і порядку питань. Питання мають бути простими, зрозумілими і виключати можливість подвійного тлумачення. Бажано, щоб перші питання зацікавили респондента, а важкі питання чи питання особистого характеру біли в кінці анкети.

Останнім часом при проведенні досліджень застосовуються і механічні пристрої. Застосовуються апарати для запису руху очей, за допомогою якого визначають, на що випробовуваний звертає увагу в першу чергу і як довго він затримує погляд на тих чи інших ділянках. Застосовується гальванометр, який дозволяє виміряти ступінь зацікавленості чи емоційний рівень людини як реакція на якісь подразники (наприклад, рекламу).