Завдання лабораторної роботи

1. Прочитати умову індивідуального завдання і визначити дані, які мають опрацьовуватися в задачі. Ці дані повинні зберігатись у динамічній пам’яті, кожному з них треба виділити необхідну за обсягом ділянку.

2. Продумати алгоритм розв’язування задачі. Загалом він має включати такі кроки:

ü введення даних і запис їх у динамічну пам’ять;

ü роздрук введених даних для їхнього наочного відображення та контролю правильності;

ü виконання дій над даними за умовою індивідуального завдання;

ü виведення результатів опрацювання даних;

ü звільнення динамічної пам’яті.

Залежно від умови конкретної задачі, в алгоритмі розв’язування можуть бути ті чи інші зміни й доповнення.

3. Введення вхідних даних реалізувати двома способами: 1) з клавіатури, 2) з файла. Для цього розробити дві версії програми або забезпечити в програмі можливість вибору способу введення даних. Введення з клавіатури має бути пробним (невелика кількість даних), а введення з файла – демон­стра­ційним (більша кількість різноманітних даних, що ілюструють роботу програми за різних умов). Попередньо треба створити в якомусь із текстових редакторів файл з даними потрібної форми.

4. Вибрати спосіб і форму збере­ження даних у динамічній пам’яті з урахуванням дій, що мають виконуватися над введеними даними. Якщо всі дані мають однаковий тип і не змінюють свого розташування, то можна створити в динамічній пам’яті масив з таких даних. Якщо ж розміри даних різні (наприклад, це символьні рядки) або в процесі роботи їх треба переставляти чи видаляти, то варто скористатися масивом вказівників, кожен елемент якого буде зберігати адресу одного даного, записаного в динамічну пам’ять. Найефективнішим є застосування динамічного масиву вказівників.

5. Реалізувати задані в умові задачі перетворення над даними. Якщо якісь дані треба перенести в новий масив, то недоцільно переписувати чи копіювати самі дані – достатньо перенести їхні адреси (вказівники), не змінюючи розташування даних у динамічній пам’яті. Для впорядковування даних теж найкраще переставляти їхні вказівники, не рухаючи значень даних. У разі вилучення окремого елемента, треба звільнити ділянку динамічної пам’яті, яку він займає, і онулити відповідний вказівник або видалити його, підтягнувши всі наступні.

6. Перед завершенням роботи програми треба обов’язково закрити файл, з якого зчитувалися дані, та звільнити всю зайняту динамічну пам’ять.

7. Як і в попередніх лабораторних роботах, у кожному завданні вказано функцію (або функції), що мають бути створені та використані в програмі. Але для кращої структуризації програми доцільно розробити й інші функції, які доповнюватимуть задану або виконуватимуть певні невеликі задачі.

8. Оформити звіт з лабораторної роботи, в якому навести тексти програм з коментарями, вхідні дані, що вводилися з клавіатури, та вміст підготованого файла, результати виконання програми для кожного набору даних.