Complex (double r,double i)

{re=r, im=i;}

friend complex operator+(complex,complex);

};

Void main()

{complex a=complex(1,3.1);

complex b=complex(1.2,2);

complex c=b;

a=b+c; //(1)

c=a+complex(1,2);} //(2)

complex operator+(complex a,complex b)

{complex c;

c.re=a.re+b.re;

c.im=a.im+b.im;

return c;}

Замiсть (1)–(2) можна записати:

а=operator+(b,c);

c=operator(a,complex(1,2));

Бачимо, що, оголосивши перевантажену операцію + як дружню функцію до класу, можемо вільно використовувати значок + відносно екземплярів класу. Причому в точках, де розташована перевантажена операція, відбувається виклик відповідної функції (у даному випадку – operatop+). Очевидно, що компілятор буде розрізняти + перевантажений і + звичайний. Якщо десь буде фігурувати звичайний арифметичний вираз, то жодних конфліктів не виникне. Іншими словами, перевантажуючи операції, ми ніби розширюємо поле їх дії на відповідні екземпляри класів. Порожній void -конструктор класу complex необхідний для коректного оголошення екземпляра класу c у функції operator+().

Перепишемо приклад так, щоб перевантажена операція була членом класу:

class complex {

public:

double re,im;

complex(){};

Complex(double r,double i)

{re=r;im=i;}

complex operator+(complex);}

complex complex::operator+(complex a)

{

a.re+=re;

a.im+=im;

return a;}

Бачимо, що в перевантаженій операції +, на відміну від попереднього прикладу, є один формальний параметр типу complex. Другий просто не потрібен. Адже другим параметром виступає покажчик на об'єкт this, для якого викликається функція-член.

Для перевантажених операцій обов’язково має зберігатися така сама кількість операндів, яка була й у базовій операції. Наприклад:

class x {

friend x operator – (x);

Friend x operator – (x,x)

Friend x operator – (); //помилка

friend x operator – (x,x,x); //помилка};

У першій і другій перевантаженій операціях кількість операндів нормальна: перший мінус – унарний, другий – бінарний. У третій і четвертій є помилка, оскільки не існує базових операцій з відповідною кількістю операндів.

Згадаємо особливість мови С (С++), яка полягає у відсутності можливості роботи зі складеними типами даних як з одним цілим. Використовуючи перевантаження, ми можемо самі створювати потрібні типи. Розглянемо, наприклад, клас

class string {

private:

char value[100];

public:

string(){value[0]=0;}

string(const char*s)

{strcpy(value,s);}

long GetValue(void){return atol(value);}

friend long operator+(string a,string b);

friend long operator – (string a,string b);};

Main()

{

string a="1234";

string b="4321";

cout<<"\na+b+6="<<(a+b+6);

cout<<"\na-b+10="<<(a-b+10)<<'\n';}

long operator+(string a,string b)

{return(atol(a.value)+atol(b.value));}