Матеріальні нормативи, їх види і призначення

Трудові нормативи, їх види і призначення

Система трудових норм і нормативів – це сукупність регламентованих витрат праці на здійснення різних видів виробничої, господарської, підприємницької та інших видів діяльності.

Норми часу - виражають необхідні або науково обґрунтовані витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, виконання окремої роботи в хвилинах або годинах

Норми виробітку – встановлюють необхідний обсяг продукції за відповідний період часу. Норми виробітку визначаються в натуральних одиницях за зміну, годину, місяць.

Норми обслуговування – характеризують кількість робочих місць, розмір площі та інших виробничих об’єктів, закріплених за одним робітником, бригадою.

Норми чисельності – визначають необхідну кількість працівників відповідної категорії для виконання заданого обсягу роботи або обслуговування виробничих процесів.

Норми управління – регламентують кількість працівників на одного керівника відповідного підрозділу підприємства.

 

Трудові норми і нормативи використовуються при:

· Визначенні технологічної, виробничої, повної трудомісткості

· Розрахунку чисельності працюючих за категоріями

· Формуванні фонду оплати праці

· Встановленні цін на продукцію

Матеріальні нормативи, їх види і призначення

Система матеріальних нормативів включає норми витрачання предметів праці і засобів виробництва. Норми витрачання предметів праці визначають величину споживання основних матеріалів, палива, енергії на одиницю продукції. До складу норм витрачання матеріальних ресурсів входять обґрунтовані планово - розрахункові величини корисного витрачання сировини і матеріалів, а також зумовлені технологією та організацією виробництва відходи і витрачання матеріалу.

При внутрішньовиробничому плануванні використовуються нормативи використання матеріальних ресурсів, які визначаються відношенням витрачання корисного матеріалу до норми витрачання на одиницю продукції.

Для оцінки рівня використання матеріальних ресурсів застосовуються:

· Норми витрат засобів праці і виробництва – характеризують потребу підприємства в робочих місцях, виробничих площах, технологічній оснастці, інструменті. Вони, як правило, мають тривалий термін використання

· Рівень використання основних засобів праці характеризується показниками:

Режим роботи устаткування

Коефіцієнт завантаження

Норматив фондовіддачі

Рентабельність основних фондів

Годинна продуктивність машин

Коефіцієнт оновлення устаткування

Тривалість міжремонтних циклів

Норми простою машин під ремонтами

До складу матеріальних нормативів входять:

1. норми поточних технологічних і страхових запасів матеріалів

2. норми незавершеного виробництва

3. норми готової продукції

В процесі прогнозування і планування широкого застосування набули фінансові нормативи:

1. амортизаційні відрахування

2. податкових платежів, відрахувань і зборів

3. плати за банківський кредит

4. розподілу прибутку

 

4. Методи розроблення планових норм і нормативів

Основні вимоги до планових норм і нормативів

· наукова обґрунтованість і прогресивність

· реальність і стабільність

· об’єктивність і динамічність

· доступність і зручність

Метод наукового обґрунтування

Вважається, що науково - обґрунтованими є такі, при яких досягається максимальний економічний результат.

Сутність наукового обґрунтування норм полягає у визначенні оптимального значення тієї чи іншої норми з врахуванням комплексу технічних, організаційних, економічних, соціальних, екологічних та інших факторів за умов дотримання вимог високої якості і технічних умов.

Через високу трудомісткість цей метод використовується рідко.

 

Аналітично – розрахунковий метод – зводиться до виокремлення окремих елементів з єдиного процесу виконуваних робіт з використанням даних ресурсів; аналізу складу робіт, ресурсів та умов праці; проектування раціональних варіантів поєднання ресурсів, розрахунку потреби у відповідних ресурсах для конкретних умов виробництва.

 

Експериментальний або дослідний метод розроблення норм полягає у проведенні певних спостережень і експериментів у виробничих або лабораторних умовах, узагальненні отриманих Даниних та встановлення норм.

 

Звітно-статистичний метод зводиться до встановлення норм на основі звітних або статистичних даних за певний період..

 

Основою цих норм є середні фактичні витрати ресурсів. Такі нормативи не сприяють ефективному використанню обмежених ресурсів, однак в окремих випадках можуть використовуватись як тимчасові.